|
|
1–4 квітня у Києві пройдуть "Дні азербайджанської музики" в Україні
21 березня 2013, четвер
Поширити у Facebook
 Організатори "Днів азербайджанської музики" в Україні"– Міністерство культури України, Національна спілка композиторів України, Посольство Республіки Азербайджан в Україні, Спілка композиторів Азербайджану, Азербайджанський культурний центр імені Мусліма Магомаєва, Всеукраїнська громадська організація «Об’єднана діаспора азербайджанців України».
Цю акцію можна розглядати як своєрідну відповідь на «Дні української нової музики в Азербайджані», що з великим успіхом пройшли 1–3 березня минулого року в Баку в такому самому форматі, як і заплановано нинішній форум: камерний концерт (вівторок, 2 квітня, концертний зал Національної спілки композиторів України, вул. Пушкінська, 32, о 19 годині), симфонічний концерт (середа, 3 квітня, Колонний зал імені Миколи Лисенка Національної філармонії України, Володимирський узвіз, 2, о 19 годині) і круглий стіл на тему «Українсько-азербайджанські музичні зв’язки» (четвер, 4 квітня, концертний зал Національної спілки композиторів України, о 12 годині).
Очікується приїзд великої делегації азербайджанських композиторів і музикознавців на чолі з головою Спілки композиторів Азербайджану, видатною композиторкою сучасності Франгіз Алі-заде, а також відомих музикантів, у тому числі виконавців на доволі мало відомих у нас народних азербайджанських музичних інструментах тарі, сазі, каноні, кеманчі.
У концертах звучатимуть твори як славнозвісних митців старшого покоління – Асафа Зейналли, Кара-Караєва, Фікрета Амірова, так і близько десяти сучасних азербайджанських композиторів середньої та молодої генерації, які працюють у найрізноманітніших стилях. У камерній програмі разом із Національним ансамблем солістів «Київська камерата» (художній керівник і головний диригент – Валерій Матюхін) гратимуть гості Сахіб Паша-заде (тар), Фіруддін Аллахверді (саз), Самір Асадов (скрипка), Асім Халілов (віолончель), Чінара Муталлібова (канон), Аїда Рафієва (кеманча). Симфонічні твори виконуватиме Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України під орудою відомого азербайджанського диригента Фахреддіна Керімова.
Не менш цікавим обіцяє бути круглий стіл, в рамках якого з доповіддю виступить азербайджанський музикознавець Лала Гусейнова, а азербайджанські виконавці на народних інструментах представлять мистецтво мугаму.
«Дні азербайджанської музики в Україні» – результат восьмирічної плідної співпраці Спілок композиторів Азербайджану та України. Музичне мистецтво Азербайджану в такому широкому жанровому і стильовому спектрі в Україні буде представлено вперше.
Тож запрошуємо на всі заходи фестивалю! Впевнені, що на вас чекають незабутні враження і відкриття.
Понеділок, 1 квітня 16.00
Національна філармонія України (Володимирський узвіз, 2)
Музична вітальня
Прес-конференція
Вівторок, 2 квітня 19.00
Концертний зал Національної спілки композиторів України(вул. Пушкінська, 32)
Концерт камерної музики
Васіф Аллахвердієв. «Карабахнаме» для тара
Фіруддін Аллахвердієв. Тріо для саза, скрипки і віолончелі
Джаваншир Кулієв. Соната для скрипки та саза, композиція «A la muqam»
Алія Мамєдова. «Світла печаль» для камерного ансамблю
Гасан Рзаєв. «Чахаргах»
Джейхун Аллахвердієв. Дві п’єси
Руфат Халілов. «No comment…»
Фікрет Аміров. Симфонія «Нізамі»
Виконавці:
Національний ансамбль солістів України «Київська камерата»
Художній керівник і головний диригент –народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Валерій Матюхін
Солісти:
заслужений артист Азербайджану Сахіб Паша-заде (тар)
Фіруддін Аллахверді (саз)
Самір Асадов (скрипка)
Асім Халілов (віолончель)
Чінара Муталлібова (канон)
Аїда Рафієва (кеманча)
Васіф Аллахвердієв (нар. 1963 р.) – композитор, педагог. Закінчив Азербайджанську державну консерваторію імені Узеїра Гаджібейлі в 1992 році. Там же працює на кафедрі композиції. Доцент. Член Спілки композиторів Азербайджану з 1994 року. Заслужений діяч мистецтв Азербайджану.
Основні твори: симфонія «Ататюрк»; симфонічна поема «Гейдар Алієв – життєвий шлях»; елегія «Без тебе» для голосу та камерного оркестру (пам'яті Гейдара Алієва); балада «Карабах» для тара соло (пам'яті І. Гаджібекова); «Джанго» для оркестру народних інструментів; « Замінхара» для співака-ханенде і камерного оркестру, «Тюрк» для ударних і камерного оркестру; «Земля Азербайджан»для хору та оркестру народних інструментів, «Музика» для струнного оркестру; обробки народних пісень і тесніфів, романси.
«Карабахнаме» для тара соло написаний 1998 року. У цій віртуозній п'єсі широко використовуються виконавські можливості народного інструмента тара. Твір уперше виконано 2007 року в Баку, соліст – Сахіб Паша-заде.
Фіруддін Аллахвердієв (нар. 1980 р.) – композитор, виконавець на сазі. Закінчив Бакинську музичну академію імені Узеїра Гаджібейлі в 2007 році. Член Спілки композиторів Азербайджану з 2009 року. Твори виконувалися в Грузії, Узбекистані, Україні, Туреччині, Росії, Швеції, Норвегії. Учасник майстер-класів «Stocrhausen-Courses» (Німеччина, 2006 р.), Міжнародного фестивалю «Оmnibus-laboratorium» (Узбекистан, Ташкент, 2007 р.), лауреат першої премії міжнародного конкурсу в Швейцарії (2008 р.).
Джаваншир Кулієв (нар. 1950 р.) – композитор, педагог. Закінчив Азербайджанську державну консерваторію імені Узеїра Гаджібейлі в 1975 році. Член Спілки композиторів Азербайджану з 1978 року. Лауреат національних премій «Хумана» і «Золоте перо». Заслужений діяч мистецтв Азербайджану. Професор. Нині викладає в університеті на Північному Кіпрі.
Основні твори: чотири симфонії; Увертюра для зурни і симфонічного оркестру, балет «Огузнаме»; три оперети; Соната для скрипки та саза; «Дастан» для струнного оркестру; «Караван» для флейти, саза і віолончелі; «Три настрої» для камерного оркестру; «Сім п'єс у мугамних ладах» для фортепіано; музика до кінофільмів, театральних постановок, пісні.
Сонату для скрипки та саза написано 1979 року. Музична композиція, де синтезовано європейську скрипку з давнім народним азербайджанським інструментом сазом, відтворює своєрідні темброві барви звучання інструментів.
Алія Мамєдова (нар. 1971 р.) – композитор. Закінчила Бакинську музичну академію імені Узеїра Гаджібейлі в 1996 році. Там само викладає на кафедрі теорії музики. Лауреат Першого міжнародного конкурсу молодих композиторів імені. Петра Юргенсона. Член Спілки композиторів Азербайджану з 2007 року. Твори виконувались у Німеччині, Швейцарії, Росії, Ізраїлі, Узбекистані. З 2012 року – секретар Спілки композиторів Азербайджану.
Основні твори: два струнних квартети; «Діалог з мовчанням» для гітари соло; «Подорож звуків» для тара й інструментального ансамблю; «СOAN» для бас-кларнета і гітари; Симфонія для великого симфонічного оркестру; «Хумаюн» для тара і камерного ансамблю; «Адажіо »для симфонічного оркестру; фортепіанні п'єси.
«Світла печаль» – композиція для флейти, кларнета, фагота, фортепіано, скрипки, віолончелі написана 2004 року. Перше виконання відбулося в Австрії (ансамбль «Rekonsil Wien», диригент Р. Фрайзітцер).
Гасан Рзаєв (1928–2000) – композитор, педагог. Закінчив Азербайджанську державну консерваторію імені Узеїра Гаджібейлі як композитор і виконавець на ударних інструментах у 1953 році. Там же викладав, був завідувачем кафедри ударних інструментів. Доцент. Член Спілки композиторів Азербайджану з 1954 року. Твори широко виконуються і входять до учбового репертуару в республіці.
Основні твори: симфонія «Бабек»; поема «На далеких берегах»; увертюра; Концерт для труби з оркестром; музична комедія; твори для естрадного оркестру – «Квітни, Азербайджан», «Весна», «Лезгинка», «Ліричний танок», «Гумореска»; рапсодія «Чахаргях»; камерно-інструментальні твори; композиції для ударних інструментів – «Вакханалія», «Пасакалія»; Концерт для литавр і струнного оркестру; Концерт для двох виконавців на ударних і симфонічного оркестру; пісні; музика до театральних постановок.
Рапсодія «Чахаргях» – віртуозна композиція, що була написана для оркестру народних інструментів. Спеціально для виконання на фестивалі зроблено її версію для національних азербайджанських інструментів і камерного оркестру. Рапсодію написано в мугамному ладі чахаргях, який символізує героїчно-піднесені почуття.
Джейхун Аллахвердієв (нар. 1972 р.) – композитор, педагог, заслужений діяч мистецтв Азербайджану, .лауреат премії Міністерства молоді та спорту. Закінчив Азербайджанську державну консерваторію імені Узеїра Гаджібейлі за двома спеціальностями: композиція (1995 р.) і фортепіано (1997 р.). У 1997–1998 роках навчався в аспірантурі. Тепер викладає на кафедрі композиції. Доцент. Член Спілки композиторів Азербайджану з 1998 року. Твори виконувалися на авторських концертах і різних фестивалях.
Основні твори: сонати для флейти, скрипки і фортепіано; струнний квартет; «Мензере» для симфонічного оркестру; «Міср» для камерного оркестру; дві симфонії; Концерт для фортепіано з оркестром; «Карабах шікястесі» для співака-ханенде, народних інструментів і камерного оркестру; Фантазія для фортепіано з оркестром на теми Фікрета Амірова; камерно-інструментальні твори; романси.
Дві п'єси для фортепіано та камерного оркестру – «Море і Небо», «Полюблю» написані в 2010 році. Перше виконання відбулося тоді ж у Баку (диригент – Т. Геокчаєв, соліст – Т. Аллахвердієва).
Руфат Халілов (нар. 1974 р.) – композитор, лауреат премії Міністерства молоді і спорту Азербайджану. Закінчив Азербайджанську державну консерваторію 1999 року, асистентуру-стажування в 2002 році, пройшов Курси композиції професора Дітера Макіна (Німеччина). Брав участь у семінарах, що проводяться для молодих композиторів у Польщі, Данії та Італії. Член Спілки композиторів Азербайджану з 2009 року.
Основні твори: Соната для фортепіано; Струнний квартет «Фобіа»; «Мемуари» для великого симфонічного оркестру; «Рапсодія» для великого симфонічного оркестру; Концерт для скрипки з оркестром; «Фрески» для камерного ансамблю; «Загадки» для духового квінтету; «Без коментарів» для камерного оркестру; «Фокусник» для флейти соло; «Вокальні мініатюри» для сопрано та фортепіано.
«No comment…» для камерного оркестру написано 2011 року. Перше виконання відбулося тоді ж у Баку, диригент – Володимир Рунчак. Твір присвячений Ходжалинським подіям в Азербайджані 26 лютого 1992 року, котрі характеризуються як найжорстокіше кровопролиття під час Карабаської війни.
Фікрет Аміров (1922–1984) – видатний азербайджанський композитор, народний артист СРСР і Азербайджану, Герой Соціалістичної Праці, лауреат державних премій. Довгі роки був секретарем Спілки композиторів СРСР та Азербайджану. Основоположник жанру симфонічного мугаму. Його симфонічні мугами «Шур», «Кюрд Овшари», «Гюлистан Баяти-Шираз» – усесвітньовідомі твори. Вони входили до репертуару таких видатних диригентів, як Хамза Ніязі, Геннадій Рождественський, Леопольд Стоковський, Шарль Мюнш, Герман Абендрот, Євген Свєтланов, Натан Рахлін, Сильвіо Барбато.
Основні твори: Три симфонічних мугами; опера «Севіль»; балет «Тисяча і одна ніч»; симфонія «Нізамі»; «Азербайджанська сюїта»; «Азербайджанське капричіо» для симфонічного оркестру; «Симфонічні танці»; Концерт для фортепіано на арабські теми.
Симфонію «Нізамі» для струнного оркестру написано 1947 року з нагоди 800-річчя великого азербайджанського поета і мислителя XII століття Нізамі Гянджеві. Твір складається з чотирьох частин, єдність яких багато в чому забезпечується наявністю лейттеми, що втілює образ Нізамі. Вона вперше звучить на початку твору і далі не раз вкраплюється у музичну тканину інших частин.
Сахіб Паша-заде – виконавець на тарі, заслужений артист Азербайджану, лауреат багатьох республіканських і міжнародних конкурсів. У 2005 році закінчив Національну консерваторію Азербайджану. З 2001 року працює в оркестрі народних інструментів, з 2008-го – концертмейстер оркестру. Виступав як соліст та у складі ансамблів у США, Японії, Китаї, Канаді, Мексиці, Німеччині, Франції та інших країнах. З 2005 року викладає у Національній консерваторії.
Аїда Рафієва (нар. 1973 р.) – виконавиця на азербайджанському народному інструменті кеманчі. Музичну освіту отримала в Музичному технікумі імені Султана Гаджібекова міста Сумгаїта (1990–1994) і Бакинській музичній академії імені Узеїра Гаджібейлі (1994–1999). Лауреат і дипломант кількох республіканських конкурсів. Виступає як в Азербайджані, так і за кордоном. Концертмейстер Азербайджанської державної філармонії імені Мусліма Магомаєва.
Середа, 3 квітня 19.00
Національна філармонія України Колонний зал імені Миколи Лисенка(Володимирський узвіз, 2)
Концерт симфонічної музики
Сардар Фараджев. «Кьороглу». Фреска
Асаф Зейналли. «Мій край»
Азер Дадашев. «Ремінісценція»
Джалал Аббасов. «Where are you, Odysses?»
Рауф Алієв. «Монолог»
Кара Караєв. Концерт для скрипки з оркестром
Франгіз Алі-заде. «Казочки»
Дадаш Дадашев. «Візерунки» для канона з оркестром
Муса Мірзоєв. Азербайджанський танок
Виконавці:
Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Диригент – заслужений діяч мистецтв Азербайджану Фахраддін Керімов
Солісти:
народний артист України Гурбан Аббасов (тенор)
заслужена артистка України Богдана Півненко (скрипка)
Чінара Муталлібова (канон)
Сардар Фараджев (нар. 1957 р.) – композитор. Закінчив композиторський факультет Азербайджанської державної консерваторії імені Узеїра Гаджібейлі (нині Бакинська музична академія) у 1982 році й там само аспірантуру (1988 р.). З 1984-го – співробітник, а потім директор Будинку-музею Узеїра Гаджібейлі. Відновлював, редагував і аранжував багато невідомих і незакінчених творів класика. Член Спілки композиторів Азербайджану з 1986 року. Твори виконувалися в Німеччині, США, Ірані, Туреччині, Канаді та інших країнах. Заслужений діяч мистецтв Азербайджану. З 2012-го – секретар Спілки композторів Азербайджану.
Основні твори: дві симфонії; балетна сюїта; «Жалобні вигуки» для симфонічного оркестру; «Недоспівана колискова» для камерного оркестру; «Гумореска» для малого складу симфонічного оркестру; ораторія «Деде Коркут»; Триптих для хору a cappella і кларнета; три оперети; дитяча рок-опера «Шангюлюм, Менгюлюм»; твори для різних камерних складів; музика до театральних постановок і кінофільмів
Фреска «Кьороглу» для великого симфонічного оркестру написана в 2012 році. У ній композитор звертається до образу легендарного Кьороглу (син сліпого) – героя азербайджанського епосу ХVII століття, ватажка визвольної боротьби селян. Тут композитор втілює своє (через 75 років після опери Узеїра Гаджібейлі) прочитання самого епосу і власне бачення його головного героя у рамках тричастинної композиції. Уперше «Фреска» прозвучала на IX з'їзді Спілки композиторів Азербайджану (диригент – Ф. Керімов).
Асаф Зейналли (1909–1932) – перший азербайджанський композитор, який отримав вищу композиторську освіту в стінах Азербайджанської державної консерваторії (1931 р.). Вивчав у Узеїра Гаджібейлі основи народної музики. Один з основоположників азербайджанської академічної музики, створив перші зразки в симфонічному жанрі й жанрі романсу. У 1933 році в доповіді, присвяченій річниці передчасної кончини молодого композитора Узеїр Гаджібейлі зазначив: «Він міг би стати великим композитором, що володіє оригінальним стилем».
Основні твори: романси «Мій край», «Питання», «Чадра», «Прикордонник» та інші; концертна п'єса для скрипки і фортепіано «В стилі мугаму»; «Дитяча сюїта» для фортепіано; «Фрагменти» для симфонічного оркестру тощо.
Романс «Мій край» (слова Дж. Джаббарли) оспівує красу рідної землі. Мелодія і супровід твору увібрали в себе характерні особливості національного ладового мислення.
Азер Дадашев (нар. 1946 р.) – композитор, педагог. Закінчив композиторський факультет Азербайджанської державної консерваторії імені Узеїра Гаджібейлі (нині Бакинська музична академія) в 1971 році. Член Спілки композиторів Азербайджану з 1973 року. Твори виконувалися в США, Франції, Фінляндії, Англії, Ірані, Туреччині, Росії, Грузії та інших країнах. Лауреат національної премії «Хумана». Заслужений діяч мистецтв Азербайджану. Професор. Член гільдії професійних режисерів республіки.
Основні твори: десять симфоній; балетна мініатюра «Східна фреска»; дитяча опера «Пригоди маленького Мука»; вісімнадцять кантат і од; сюїти для оркестру народних інструментів; Концерт для фортепіано з оркестром; Концерт для альта; Концерт для флейти з оркестром; вокальні цикли; хори; гімни; марші для духового оркестру; музика для кіно і театру тощо.
«Ремінісценцію» для симфонічного оркестру написано 2012 року. Одночастинне полотно подає новий погляд на написані раніше симфонії. Про це свідчать численні алюзії, вкраплені в оркестрову тканину твору. Музика національно закорінена й водночас вирізняється індивідуальним баченням сучасного оркестру. Перше виконання відбулося 2012 рокуі на IX з'їзді Спілки композиторів Азербайджану, диригент – Фахреддін Керімов.
Джалал Аббасcов (нар. 1957 р.) – композитор, педагог, етномузикознавець. Заслужений діяч мистецтв Азербайджану. Лауреат премії ООН. Закінчив композиторський факультет Азербайджанської державної консерваторії імені Узеїра Гаджібейлі (нині Бакинська музична академія) в 1980 році, в 1984-му – асистентуру-стажування при кафедрі композиції. Твори виконувалися в США, Німеччині, Індонезії, Кореї, Росії, Грузії та інших країнах. З 1981 року член Спілки композиторів Азербайджану. Доцент БМА. З 2012 року – секретар СК Азербайджану.
Основні твори: чотири симфонії; п’ять кантат; «Постлюдія» для органа пам'яті Кара Караева; три мунаджат (для контрабаса соло, альта соло і маримби соло); вокальні цикли на вірші азербайджанських поетів; дитяча опера «Весела весна»; камерно-інструментальні твори; «Ялли» для національних інструментів.
«Where are you, Odysses?» – композиція для симфонічного оркестру, написана в 1997 році. У творі знайшла відображення символіка вічно мандрівного Одіссея. Музична мова твору демонструє поєднання різних стильових пластів. Три основні теми-символи спрямовують рух музичного матеріалу і реалізують основну ідею автора.
Рауф Алієв (нар.1947 р.) - композитор. Закінчив композиторський факультет Азербайджанської державної консерваторії імені Узеїра Гаджібейлі (нині Бакинська музична академія) в 1975 році. Член Спілки композиторів з 1979 року. Заслужений діяч мистецтв Азербайджану. Лауреат національної премії «Хумана». Член правління СК.
Основні твори: Симфонія; Концерт для оркестру; «Згадуючи каньйони Шуши» для симфонічного оркестру; «Фантазія» для камерного оркестру; твори для хору з оркестром – «Дороги, що ведуть до свободи», меморіал «Карабах», «Мій Азербайджан»; для хору a cappella – «Балада», «Що бажає серце»; камерні твори; музика до кінофільмів та інші.
«Монолог» для симфонічного оркестру написаний в 2011 році. Він являє собою одночастинну ліричну композицію з використанням мугамних інтонацій. Перше виконання твору відбулося на III Міжнародному фестивалі в м. Габала (Азербайджан), диригент – Ейюб Куліев.
Кара Караєв (1918–1982) – класик азербайджанської музики, видатний педагог і музично-громадський діяч ХХ століття. Народний артист СРСР та Азербайджану, лауреат Ленінської премії, лауреат Державної премії, Герой Соціалістичної Праці, академік. З 1953 до 1982 року – голова Спілки композиторів Азербайджану.
Основні творі: балети «Сім красунь» і «Стежкою грому»; три симфонії; симфонічна поема «Лейлі і Меджнун»; симфонічні гравюри «Дон-Кіхот»; Концерт для скрипки з оркестром; мюзикл «Несамовитий гасконець»; 24 прелюдії для фортепіано; Соната для скрипки та фортепіано; музика до кінофільмів і театральних постановок та інші.
Концерт для скрипки з оркестром (1967 р.) – один із перших зразків радянської музики, написаних у серіальній техніці. Помітною рисою Концерту є поєднання принципів серіальності та особливостей азербайджанської ладової системи. Тричастинна композиція твору є носієм трагічної концепції. «На краю прірви людська пристрасна жага життя бореться всіма силами: ідеєю і звуком. Людина перемагає у всьому – навіть у смерті». Це висловлювання Кака Караєва можна поставити програмою до цього твору. Концерт присвячений Леоніду Когану, який і був його першим виконавцем.
Франгіз Алі-заде (нар. 1947 р.) – композитор, піаністка, громадський діяч. Закінчила Азербайджанську державну консерваторію імені Узеїра Гаджібейлі як піаністка (1970 р.) і композитор (1972 р.). Народна артистка Азербайджану, «Артист світу» ЮНЕСКО, професор. Нагороджена Орденом Слави. З 2007 року – голова Спілки композиторів республіки.
Учасниця міжнародних музичних фестивалів у Європі та Америці. Член товариства Арнольда Шенберга. Член GEMA. Художній керівник міжнародних фестивалів «Світ мугаму» (2009, 2011, 2013 рр., Баку) і «Шовковий шлях» (2010 р. – Шекі, 2011 р. – Баку, 2012 р. – Шекі).
У числі основних творів: опера «Інтізар» (2007 р., Баку); ораторія «Подорож у безсмертя» (1999 р.); концерт «Silk road» для ударних інструментів і камерного оркестру (1999 р.); твори для різних складів – «Габіль-саяги» («У стилі Габіля», 1979 р.); «Мугам-саяги» («У стилі мугаму», 1993 р.); «Мугфлагаменко» (2010 р.); опера «Ім'я твоє – море» (2011 р. – замовлення Х'юстон Гранд опера).
Твір «Казочки» написаний на замовлення Міжнародного музичного фестивалю в м. Люцерні (Швейцарія) для концерту під назвою «Казки 1001 ночі». Прем'єра відбулася в серпні 2002 року в Концерт-конгрес-холі Люцерна (KKL) у виконанні «Orchestre Philharmonique Suisse» під керуванням Сюзанни Мялкке. Окрім прем'єри Франгіз Алі-заде тут були виконані «Шехеразада» Миколи Римського-Корсакова і «Шехеразада» Моріса Равеля. У музиці Франгіз Алі-заде з доброю іронією зображені казкові події з «1001 ночі» – польоти на килимі, усілякі дива, прекрасна принцеса і боротьба хороброго принца за її звільнення від злих чар. У стилістиці «Казочок» відчуваються тонкі алюзії та стилізації в дусі орієнтальної музики.
Дадаш Дадашев (нар. 1935 р.) – композитор, педагог. Народний артист Азербайджану, професор. Закінчив композиторський факультет Азербайджанської державної консерваторії імені Узеїра Гаджібейлі (1963 р.). З 1966 року – член Спілки композиторів Азербайджану. Твори виконувалися в Туреччині, Росії, Франції, Білорусі, Україні.
Основні твори: симфонічна поема «Азербайджан»; три симфонії; Концерт для канона і симфонічного оркестру; п’ять сюїт для оркестру народних інструментів; «Кобистан» для оркестру народних інструментів; «Капричіо» для канона і фортепіано; два струнних квартети; тріо; 24 прелюдії; вокальний цикл «Барви» на слова Расула Рзи; романси; пісні.
«Візерунки» для канона і симфонічного оркестру написані в 2009 році. Канон – один із найдавніших азербайджанських народних струнних інструментів. Використовуючи його акустичні можливості та інструментальні особливості, а також національно-ладові інтонаційні елементи композитор створює сучасне симфонічне полотно.
Муса Мірзоєв (нар. 1933 р.) – композитор, педагог, музично-громадський діяч. Народний артист Азербайджану, володар орденів «Слава» і «Пошана». Професор. Член Спілки композиторів з 1959 року. Авторські концерти митця проходили в Москві, Києві, Казані, Владикавказі та інших містах, твори звучали в Туреччині, Йорданії, США, Італії, Франції. Член правління СК Азербайджану.
Основні твори: для симфонічного оркестру – Симфонія, «Святкова поема», «Фестивальне капричіо», «За прочитання Сааді», «Сім картин», «Романтичний вальс-поема», «Азербайджанський танець», «Вічний рух»; для фортепіано – «Ленкоранська легенда», «Соната-капричіо», «Лірична соната», «Альбом для юнацтва»; камерні композиції – «Романтичне тріо» для скрипки, віолончелі та фортепіано, «Адажіо і Вальс-скерцо», «Канцони» для скрипки і фортепіано, Струнний квартет тощо.
«Азербайджанський танець» написано 1965 року. У цій блискучій оркестровій п'єсі, насиченій національними інтонаціями, відобразилися характерні особливості народної танцювальної музики Азербайджану. Вперше «Танець» виконувався у Москві оркестром Всесоюзного радіо, потім не раз звучав у республіці й за кордоном на авторських концертах композитора.
Фахреддін Керімов (нар. 1954 р.) – диригент, заслужений діяч мистецтв Азербайджану. Закінчив у 1978 році Московську консерваторію імені Петра Чайковського як скрипаль, а в 1988-му – Ленінградську консерваторію імені Миколи Римського-Корсакова як оперно-симфонічний диригент. У 1989–1991 роках стажувався (керівник – Валерій Гергієв) у Маріїнському театрі опери та балету, упродовж 1995–2001 років працював диригентом у Стамбульському оперному театрі, з 2001 до 2004-го був головним диригентом Ізмірського оперного театру. Гастролював у Польщі, Румунії, Туреччині, Німеччині, Голландії, Франції, Швеції, Росії, Білорусі, Грузії, Україні. З 2004 року – диригент Азербайджанського державного симфонічного оркестру імені Узеїра Гаджібейлі. Доцент Бакинської музичної академії.
Чинара Муталлібова – виконавиця на каноні. У 2006 році закінчила Бакинську музичну академію імені Узеїра Гаджібейлі. З 2000 року працює в Оркестрі азербайджанських народних інструментів. Брала участь у Днях культури Азербайджану в США, Канаді, Казахстані, Росії, Грузії, Туреччині, Україні, Тунісі, Марокко та інших країнах. Учасниця I і II фестивалів «Світ мугаму», проведеного Фондом Гейдара Алієва. Викладає у Бакинській музичній академії.
Гурбан Аббасов – відомий українсько-азербайджанський співак, музично-громадський діяч. Народний артист України, голова Центру культури імені Мусліма Магомаєва в місті Києві. Випускник Київської державної консерваторії імені Петра Чайковського, в 1986–1993 роках працював на оперних сценах Німеччини, потім був солістом Ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України. Багато років проживаючи за межами Азербайджану, Гурбан Аббасов зробив багато для пропаганди азербайджанської культури в Україні.
Четвер, 4 квітня 12.00
Концертний зал Національної спілки композиторів України
Круглий стіл на тему«Українсько-азербайджанські музичні зв’язки»
У рамках круглого столу буде прочитано доповідь відповідального секретаря Спілки композиторів Азербайджану, музикознавця Лали Гусейнової, а також азербайджанські виконавці на народних інструментах представлять мистецтво мугаму.
Ведуча – секретар правління Національної спілки композиторів України, доктор філософії Тамара Невінчана
Організатори заходу висловлюють щиру подяку:
Міністерству культури України (міністр – Леонід Новохатько, перший заступник – Тимофій Кохан, заступник начальника департаменту формування державної політики у сфері культури, мистецтв та освіти, начальник управління мистецтв – Михайло Швед)
Національній спілці композиторів України (голова правління – Ігор Щербаков, секретар правління з оргпитань Тамара Невінчана, голова Київської організації Анна Гаврилець, арт-менеджер Київської організації Ганна Щербакова)
Посольству Азербайджанської Республіки в Україні (Посол – Ейнулла Мадатлі)
Спілці композиторів Азербайджану (голова – Франгіз Алі-заде)
Азербайджанському культурному центру імені Мусліма Магомаєва (голова – Гурбан Аббаcов)
Всеукраїнській громадській організації «Об’єднана діаспора азербайджанців України» (голова – Хікмет Джавадов)
Національній філармонії України (генеральний директор – Дмитро Остапенко, художній керівник – Володимир Лукашев)
Інформаційні партнери:
Журнали «Музика», «Театрально-концертний Київ», Газети «Культура і життя», «День», «Дзеркало тижня»
Інтернет-ресурси:
Офіційний сайт Національної спілки композиторів України,
портал «Культура» Національного газетно-журнального видавництва,
Національний портал академічної музики «Music-review Ukraine»
За довідками можна звертатися: тел. 050-356-63-32; 093-052-35-51;
e-mails: olga.golynska@yahoo.com; zhurnal_muzyka@ukr.net; ukrcz@ukr.net
Автор: Ольга Голинська
Колективи: Національний ансамбль солістів "Київська камерата", Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Виконавці: Богдана Півненко
Диригенти: Валерій Матюхін, Фахраддін Керімов
Діячі мистецтв: Михайло Швед
Концертна організація: Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”, Національна філармонія України
Джерело: Національна спілка композиторів України
|