|
|
Богдана Півненко : “Хочу вивести ансамбль “Київська камерата” на великі європейські сцени саме з українською музикою”
13 липня 2023, четвер
Поширити у Facebook
Днями відома скрипалька Богдана Півненко стала в.о.генерального директора і художнього керівника Національного ансамблю солістів «Київська камерата».
Вона є лауреаткою міжнародних конкурсів, у 2016-2023 рр. працювала завідувачкою кафедри скрипки НМАУ, професорка Національної музичної академії України ім. П. Чайковського.
Продюсер та солістка аудіопроєкту «Антологія сучасної української музики» 11 аудіо дисків з записами творів українських сучасних композиторів М. Скорика, Є. Станковича, В. Сильвестрова, В. Зубицького, І. Щербакова, З.Алмаші, О. Киви, О.Левковича.
Перед війною презентувала диск вперше записаних та виданих американським лейблом Naxos, знакових для України творів -«Український квінтет» Бориса Лятошинського, квінтети Валентина Сильвестрова та Вікторії Польової.
Протягом багатьох років Богдана Півненко активно пропагує новітню українську музику в Україні та закордоном, зокрема Berliner Philharmonie, Weill Hall Carnegie Hall, Palau de la Musica Catalana, Berliner Festspiele MaerzMusik, Europaisches Klassik Festival, «Kyiv Music Fest», ім.Шимановського та інші.
Крім того, артистка неодноразово брала участь у прем’єрному виконанні творів сучасних українських композиторів. Активно співпрацювала з Героєм України Мирославом Скориком, Валентином Сільвестровим та Валерієм Матюхіним. З початку повномасштабної війни зіграла багато благодійних концертів на підтримку України.
- Пані Богдано, засновник ансамблю Валерій Матюхін (світла пам‘ять маестро) наголошував, що «головна сфера творчої діяльності ансамблю — пропаганда музики українських композиторів і репрезентація їх творчості за кордоном». Цей курс ви продовжите?
- Обов’язково! Я була однодумницею з Валерієм Олександровичем Матюхіним, зокрема, коли ми разом реалізовували наші ідеї - аудіоальбоми “Антологія сучасної української музики”. Я була продюсером цього проєкту. Я поділяю його погляди, і в цьому бачу місію “Київської камерати” Вона такою була і залишиться.
-Яким бачите ансамбль у перспективі?
-Хочу вивести ансамбль “Київська камерата” на великі європейські сцени й саме з українською музикою - це моя мета.
-Повномасштабна війна змінила склад «Київської камерати»?
- Нашому колективу більше пощастило, ніж іншим колегам. Бо оркестр у нас дієвий. Хоча через повномасштабну війну п’ять музикантів з ансамблю виїхали з Києва. Я знаю колективи, які втратили значно більше і тому мають більше творчих проблем. А “Київська камерата” під час війни давала багато концертів, й честь та хвала всім нашим музикантам.
-Які виклики сьогодні стоять перед колективом?
- Виклики завжди є у творчих колективах, але зараз, попри жахливий час, все ж є моменти пошуків досконалості, бо в кожній кризі, навіть катастрофі з’являються певні можливості...Перш за все це налагодження контактів, і цей рік я активно займалася цим питанням. Час покаже, наскільки це буде ефективно для ансамблю.
Наприклад, є пропозиція виступити у Німеччині, презентувати п’ять концертів у хороших залах, і ми сподіваємося, що це покладе гарний початок співпраці з агентством “OPEN MUSIC PROJECT”. Я все роблю, аби вивезти ансамбль, аби вони виступали в Європі. Це мотивує музикантів, які, як й багато киян, що просиділи у столиці понад 500 днів під звуки повітряних тривог, ракетних обстрілів...
Нині ми готуємося відмітити 30-річчя “Київської камерати”. Нагадаю, ансамбль був заснований у 1977 році на умовах антрепризи Валерієм Матюхіним при Національній спілці композиторів. Спочатку колектив спеціалізувався на виконанні сучасної української музики, пізніше його творчість охопила твори різних епох і жанрів. “Київська камерата” може гордитися, що у різні роки цей колектив очолювали такі видатні особистості, як Євген Станкович, Мирослав Скорик та Іван Карабиць.
19 серпня 1993 року указом Кабінету міністрів був створений Державний ансамбль солістів "Київська камерата", а вже 27 серпня 2000 року, ураховуючи вагомий внесок Державного ансамблю солістів "Київська камерата" в розвиток української музичної культури, значні творчі здобутки цього мистецького колективу, надали Державному ансамблю солістів "Київська камерата" статус національного і надалі стали іменувати його - Національний ансамбль солістів "Київська камерата".
За роки свого існування ансамбль здійснив велику кількість прем'єрних виконань творів українських композиторів-сучасників: Валентина Сильвестрова, Володимира Зубицького, Івана Карабиця, Євгена Станковича, Мирослава Скорика, Олега Ківи, Юрія Іщенка, Ігоря Щербакова, Ганни Гаврилець, Кармелли Цепколенко, Ірини Кириліної, Олександра Левковича, Віталія Губаренка, Володимира Загорцева, Ярослава Верещагіна, Золтана Алмаші, Олександра Шимка та інших. Ансамбль співпрацює також з вокалістами: Ніною Матвієнко, Олександром Василенком та Людмилою Войнаровською.
”Київська камерата” брала участь у фестивалях академічної музики в Україні, а також ансамбль гастролював у Німеччині, Австрії, Франції, США, КНР, Польщі, Греції, Країнах Балтики, Вірменії, Грузії. Колектив має статус офіційного оркестру Всеукраїнської відкритої музичної олімпіади "Голос Країни".
У серпні відбудеться фестиваль високого мистецтва “Bouquet Kyiv Stage” і “Київська камерата” буде закривати цей престижний мистецький форум. Свій концерт ми присвятимо ювілею нашого колективу і пам’яті його засновника - Валерія Матюхіна. У програмі виконаємо кращі твори українських композиторів: у виконанні Ніни Матвієнко прозвучить «Той сад» з Камерної симфонії№3 Олега Ківи (це твір є одним із шедеврів сучасної музики) та обробки українських пісень Ганни Гаврилець "Засвічу свічу", "Гой, питалася княжа корона", "Ой, до бору стежечка"; пролунає Третя камерна симфонія Євгена Станковича; «Вісник» Валентина Сильвестрова; Перший концерт Володимира Зубицького (цьогоріч маестро виповнилось 70 років). Нагадаю, що саме за цю програму Валерій Матюхін отримав Шевченківську премію. Також у концерті пролунає "Concerto-Rutheno" Олександра Козаренко та твір молодого покоління композиторів - “Пори року” Золтана Алмаші. Диригуватиме Володимир Сіренко, солісти Дмитро Таванець, Дмитро Кузьмін і я.
- Коли і якою програмою розпочнете новий концертний сезон?
- 7 серпня у Національній філармонії відбудеться концерт “Березовський, Моцарт, Мендельсон”, диригент - Олег Маринченко, солісти: Ярослава Некляєва (арфа), Дмитро Кузьмін (флейта), Орест Смовж (скрипка).
14 серпня відбудеться прем’єра “Пори року” Олександра Гоноболіна. Це чотири концерти для скрипки з оркестром, які я буду виконувати разом із нашим ансамблем; диригент - Олег Мариченко. До речі, саме твір О.Гоноболіна виконував оркестр Берлінської філармонії 24 лютого на річницю початку повномасштабної війни, розв’язаною рашистами. На тому концерті хвилиною мовчання вшанували пам’ять всіх українців, хто загинув за воєнний час.
- Чи продовжите ви займатися викладацькою діяльністю в НМАУ?
- Попередня домовленість з ректором НМАУ Олегом Тимошенком існує, щоб я не кидала викладацьку діяльність, але це питання буде залежати чи зможу встигати, бо маю багато різних проєктів, і час покаже...
- Ви активно концертуєте, як солістка. Закордонні імпресаріо пропонують виконувати конкретні програми, чи ви сама вирішуєте, які твори будете презентувати слухачам?
- Це залежить від ситуації, країни й того, чи є фінансування музичних проєктів. Наприклад, у квітні ми грали концерти у Женеві, які виключно складалися з творів українських авторів: Скорика, Сильвестрова, Станковича, і ця програма настільки сподобалась, що нас попросили повторити її у наступному сезоні. У Німеччині в програмі ми виконували “Пори року” Вівальді та “Пори року” Золтана Алмаші, а також «В гостях у великого Вівальді» Євгена Станковича. Ми пропонуємо закордонним слухачам класичні й сучасні українські твори.
- Чи є плани незабаром зробити записи концертів, як солістка?
- Цього літа я планувала зробити дуетний запис для двох скрипок. Програма називається “Як тебе не любити, Києве мій”. Ми її виконували декілька разів навесні разом з Андрієм Рахманіном. Сподіваюся, що нам вдасться це зробити. Нині у процесі монтажу знаходиться мій останній диск «Мрії. Український модерн”, який записала у Львові з піаністкою Анною Хмарою у партнерстві з “Golka Records” разом з Ольгою Лозинською - це Сонати для скрипки й фортепіано Бориса Лятошинського та Миколи Коляди, п’єси Юлія Мейтуса та «Мрії» Віктора Косенка. Тобто планів дуже багато. Можу лише пожалітися, що на добу є лише 24 години.
- Твори яких сучасних композиторів вам більше до душі?
- Зараз деяку музику я ще маю відкрити для себе. У нас запланована співпраця з молодими композиторами. Надзвичайно близька музика Мирослава Скорика, Євгена Станковича, Валентина Сильвестрова і найбільше граю саме цих класиків нашої сучасності. Також люблю творчість Володимира Зубицького, який, до речі, присвятив мені свій Перший концерт. Цей твір він написав у рік мого народження... Нині я єдина виконую цей чудовий твір. Олег Ківа та Ганна Гаврилець… Прекрасні Золтан Алмаші, Вікторія Польова, Олег Безбородько…Можна цей список продовжувати й продовжувати!
Цьогоріч відкрила для себе музику Олександра Гоноболіна. Його “Пори року” виконувала на “KharkivMusicFest”, а скоро прем’єра відбудеться у Києві. Подобаються його дуети для двох скрипок, бо маестро сам чудовий скрипаль. У січні, в Лондоні ми гради його дуети, бо організатори концерту попросили виконати щось сольно, або дует. То була благодійна акція, присвячена підтримці України, під час якої зібрали кошти для допомоги нашій державі. Ми можемо пишатися нашою композиторською школою.
Автор: Тетяна Поліщук
Колективи: Національний ансамбль солістів "Київська камерата"
Виконавці: Богдана Півненко
Музикознавці: Тетяна Поліщук
|