| Новина |
|
|
|
|
«Ретро Муз Фест»
Богдан Весоловський – творець українського танго, вальсу та фокстроту
25 травня, неділя
Поширити у Facebook
Із 29 травня по 13 червня відбуватимуться концерти, презентації, виставки, конкурси, вечори спогадів про знаного пісняра, композитора, акордеоніста, першого українського джазмена Богдана Весоловського у містах – Львів, Стрий, Київ ( у рамках «Ретро Муз Фесту»
Ім’я Богдана Весоловського - композитора, який працював у сфері української естрадної музики – було добре відоме у світі. Його твори – пісні в ритмі вальсу, танго чи фокстроту – ставали танцювальними шлягерами і звучали на найпрестижніших сценах світу в США, Аргентині, Австралії та багатьох країнах Європи.
Весоловського називали «королем української танцювальної музики» і він був чи не єдиним українським композитором, який записав понад 20 альбомів власних творів. Популярні танго Весоловського співали і в Україні, але прізвище автора через політичні обставини не називалося…
Народився Богдан 30 травня 1915 року у Відні в українській родині Остапа Весоловського та Марії з дому Охрімович. Після Першої світової родина переїхала до Стрия. Остап Весоловський мав поважний статус депутата Західноукраїнської народної республіки, відтак спершу Веселовський-молодший хотів йти його стопами і пішов вчитися на юридичний факультет Львівського університету. Однак у юнацькі роки Богдан захопився музикою, яку він почав писати у 16 років (поклав на музику уривок поеми Шевченка «Перебендя»), і вступив до інституту імені Миколи Лисенка.
Його твори важко назвати джазом у звичному для нас вигляді. Це одночасно прості та вишукані романси в ритмах танго і фокстроту, які могли б звучати будь-якою іншою мовою. Та їхня цінність саме в тому, що звучали вони українською.
У 30-х прогресивна молодь Львова ходила на «репрезентативні балі» та дансинги, що були предтечами джазових концертів. Щоправда, на таких вечорах грала переважно польська музика. У 1934-му п`ятеро львівських україномовних музикантів зібралися разом і вирішили, що ситуацію треба змінювати. Так з`явився «Ябцьо-джаз» — перший український джазовий ансамбль.
Засновником гурту вважається скрипаль Леонід «Ябцьо» Яблонський. До складу також увійшли піаніст Анатолій Кос-Анатольський, співак Степан Гумінілович і вокалістка Ірена Яросевич. Богдан Веселовський («Бонді») грав на акордеоні та став головним автором пісень колективу.
За три роки «Бонді» створив свій перший шлягер – танго «Прийде ще час». Текст до нього написав поет Степан Чарнецький, який погодився на це за умови, що в майбутньому Веселовський повністю працюватиме над піснями самотужки.
Наприкінці 1930-их політичні амбіції Весоловського взяли гору над музичними. У 1938-му юнак вирушив до Ужгорода, де збирався розбудовувати культурне життя в новоствореній Карпатській Україні.
Без головного композитора шляхи решти учасників «Ябцьо-джаз» розійшлися. Леонід Яблонський емігрував до Чехії, а згодом жив у Аргентині та Канаді. Степан Гумінілович вступив до війська ОУН, а після Другої світової війни виїхав до Італії, де організував власний хор. Ірена Яросевич пішла співати у єврейсько-польський ансамбль «Тео-джаз». Анатолію Кос-Анатольському пощастило більше за всіх: наприкінці 40-х він увійшов до Спілки радянських композиторів України та зробив собі ім`я на обробках лемківських пісень.
Із втратою незалежності Карпатської України, Весоловський емігрує до Відня, де навчається в одному із найпрестижніших дипломатичних навчальних закладів Європи – Консульській академії, де стає членом Українського студентського товариства «Січ», а з 1940-го – його керівником.
В 1941 році Богдан одружується зі своєю троюрідною сестрою Оленою. Жити у Відні було непросто. Музика була єдиним джерелом заробляння грошей – грав на фортепіано та акордеоні у клубі, а також був редактором «Українського музичного видавництва» Бориса Тищенка. Згодом (квітень 1945), втікаючи від комуністів, сім’я Весоловських оселилася у Верхній Австрії, а пізніше був табір для переміщених осіб і нарешті в лютому 1949 р. за допомогою Рятувальної служби ООН вони емігрували до Канади.
У Канаді працював керівником української секції канадської радіокомпанії Сі-Бі-Сі, збільшивши її мовлення з 14 до 60 годин на тиждень. Богдан жив Україною щодня, був добре обізнаний з усіма подіями, що там відбувалися. Весоловський мав змогу читати українські часописи і знайомитися із сучасною українською поезією. Особливо йому припала до душі лірика Володимира Сосюри, на поезію якого він написав приблизно 20 романсів. Крім того, у нього є солоспіви на слова М. Рильського, П. Тичини, В. Симоненка, О. Олеся, О. Слісаренка, Т. Осьмачки, Ганни Чубач, П. Воронька та багатьох інших поетів.
Пісенна спадщина Весоловського охоплює понад 100 композицій, 60 з яких, тобто значну частину свого творчого доробку в галузі легкого розважального жанру, композитор зафіксував у звукозаписах. Інструментальні твори Весоловського (польки, танго, фокстроти) також відзначаються мелодійністю, простотою викладу, легкі та доступні для сприйняття. Власне, ці типові риси музики Весоловського забезпечили їй широке визнання, любов і популярність серед слухачів та виконавців.
Побачити батьківщину знову Весоловському судилося лише наприкінці 1960-х, у рамках українсько-канадського культурного обміну. Музикант з`їздив у Львів і відвідав могилу Тараса Шевченка в Каневі.
Богдан Весоловський помер у грудні 1971-го в Монреалі. Через 20 років його дружина виконала бажання музиканта, поховавши його прах у родинному гробівці в Стрию. Похорон був дуже велелюдним.
Сучасні слухачі познайомилися з піснями композитора завдяки інтерпретаціям Олега Скрипки. Він видав аж два подібні альбоми: «Серце у мене вразливе» (2009) та «Жоржина» (2011).
У 2015-му у Львові вперше пройшов Міжнародний фестиваль ретро-музики імені Богдана Весоловського.
ПРОГРАМА VII МІЖНАРОДНОГО ФЕСТИВАЛЮ РЕТРО0МУЗИКИ ІМЕНІ БОГДАНА ВЕСОЛОВСЬКОГО
29 травня – м. Львів Zenyk Art Gallery (вул. Шота Руставелі, 7)
19:00 Презентація другого видання книги Ігоря Осташа «Бонді, або повернення Богдана Весоловського».
30 травня – м. Стрий
110 років з Дня народження Богдана Весоловського
12:00 Презентація другого видання книги Ігоря Осташа «Бонді, або повернення Богдана Весоловського». Готель «Золото Карпат» (вул. Філарета Колесси, 41 Б, конференц-зала).
15:00 Покладання квітів та панахида на могилі Богдана Весоловського (Стрийський цвинтар).
18:00 Концерт пам’яті Богдана Весоловського. Стрийський міський Будинок культури (С.Крушельницької, 18).
Вхід – благодійний донат на ЗСУ від 200 грн
31 травня – м. Львів
15:00 Відкриття виставки однієї картини Володимира Патика «Джаз». Музей Патика (вулиця Яна Матейка, 4).
18:00 Спеціальний показ вистави «Львівське танго». Театр Марії Заньковецької (Велика сцена, вул. Лесі Українки, 1)
1 червня – м. Львів
15:00 «Бонді у вінілі» - вечір спогадів про Богдана Весоловського з прослуховуванням раритетних записів. Віденська кав'ярня (проспект Свободи, 12). Вхід за запрошеннями
3 червня – м. Львів
Центр порятунку культурної спадщини (Професорська, 1) /вхід вільний/
17:00 Презентація другого видання книги Ігоря Осташа «Бонді, або повернення Богдана Весоловського», ретроспективний показ однойменного документального фільму режисера Станіслава Литвинова – вхід вільний
18:30 Ігор Осташ, Станіслав Литвинов «РетроМузФест: 10 років музичної Бондіани». Музичний сюрприз.
4 червня – м. Львів
Будинок офіцерів (вул. Театральна, 22) /вхід вільний/
11:00 Конкурсна програма VII Міжнародного фестивалю ретро-музики імені Богдана Весоловського
17:00 Прем’єра документального кінодослідження «Перший джаз» (автор – Ігор Осташ, режисер – Станіслав Литвинов, оператор – Денис Страшний)
18:30 Оголошення переможців конкурсу.
5 червня – м. Львів
Львівська Національна Опера (просп. Свободи, 28)
18:00 Конкурс на найкращий ретро-образ (фойє театру).
19:00 Гала-концерт «Музика, обпалена війною» VII Міжнародного фестивалю ретро-музики імені Богдана Весоловського
8 червня – м. Полтава
Полтавська обласна філармонія (вул. Гоголя, 10 А)
18:00 Концерт пам’яті Богдана Весоловського
12 червня – м. Київ
GDIP Media Center (вул. Пирогова, 6-А, Kyiv, Ukraine)
11:00 Презентація другого видання книги Ігоря Осташа «Бонді, або повернення Богдана Весоловського».
13 червня – м. Київ
18:00 Концерт-присвята Василю Бокочу «Ти танго заспівай мені». Будинок звукозапису Українського радіо (вул. Леоніда Первомайського, 5-В).
|