|
|
Незабутня мелодія для флейти
Видатний віртуоз та педагог Володимир Антонов усе своє життя віддав музиці
5 лютого 2013, вівторок
Поширити у Facebook
 З 4 по 9 лютого у Києві триватиме І Міжнародний конкурс виконавців на дерев’яних духових інструментах імені легендарного флейтиста-віртуоза та видатного педагога Володимира Антонова.
Продовжуючи традиції української флейтової школи, він виховав цілу плеяду талановитих музикантів, які прославляють вітчизняну школу духових інструментів у всьому світі. “Ми повинні знати і пам’ятати наших талановитих особистостей, які зробили колосальний внесок у розвиток світового музичного мистецтва”,— зазначив голова журі конкурсу, ректор КІМ ім. Р. М. Глієра Олександр Злотник.
Фундатори Української флейтової школи
Українській музичній культурі є чим пишатися — у нас існує визнана у світі школа гри на духових інструментах, зокрема дерев’яних.
Задовго до заснування кафедри духових інструментів у Київському музичному училищі (зараз КІМ ім. Р. М. Глієра) грі на флейті навчав випускник Московської консерваторії Олександр Химиченко.
За більш ніж півстолітню діяльність (1879 — 1943) він виховав багато талановитих виконавців, заклав основи київської школи флейти. Учень Олександра Химиченка — Андрій Проценко (1902—1984) — не тільки продовжив справу свого педагога, а й створив у Київській консерваторії власну школу гри на цьому інструменті, поєднавши найкращі досягнення західноєвропейського, українського та російського виконавського мистецтва.
Багато років викладаючи авторський спецкурс “Методика навчання грі на духових інструментах”, Андрій Проценко сформулював основні прийоми виконавства, пов’язані з технікою гри. Професор підкреслював, що для музиканта головне — розкрити художній зміст твору. Цим він докорінно відрізнявся від своїх попередників, які на перше місце завжди ставили саме техніку виконання.
Він виховав більш ніж 90 видатних музикантів і фахівців. Серед його учнів — заслужений діяч мистецтв Ярослав Верховинець, заслужені артисти України Віталій Пшеничний, Володимир Турбовський та Володимир Федченко, і ще багато інших знаменитостей. У журі І Міжнародного конкурсу виконавців на дерев’яних духових інструментах буде присутній іще один уславлений його учень — Анатолій Коган.
Видатний послідовник майстрів
Володимир Антонов (1932 — 2006) — флейтист-віртуоз, Народний артист України, соліст симфонічного оркестру Державного академічного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка (нині — Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка), професор Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського (Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського), продовжив традиції української флейтової школи і зробив свій вагомий внесок у розвиток не тільки вітчизняної, а й світової музичної культури.
Творча кар’єра видатного митця почалася досить рано. У 15-річному віці юнак став солістом симфонічного оркестру Національного театру опери та балету України ім. Т. Г. Шевченка, де виступав поруч зі своїм батьком, музикантом-флейтистом Сергієм Антоновим — першим вчителем і наставником. Національній опері він присвятив 57 років життя, працюючи солістом, концертмейстером групи флейт симфонічного оркестру. Це своєрідний рекорд творчої діяльності для музиканта-духовика.
У 1955 році Володимир Антонов закінчив Київську консерваторію ім. П. І. Чайковського з класу флейти, де навчався у видатного педагога Андрія Проценка. У 1960 році почав викладацьку діяльність. З 1984 до 2006 року Антонов очолював кафедру духових та ударних інструментів Національної музичної Академії України.
Віртуоз, якому аплодували в багатьох країнах світу
Окрім служби в оперному театрі, Антонов вів активну гастрольну діяльність. Світ знав його як флейтиста-віртуоза з досконалим відчуттям фрази та динаміки, який багато років гастролював за кордоном у складі знаменитого симфонічного оркестру Ленінградської державної філармонії під керівництвом видатного диригента Євгена Мравинського. Його також запрошували до співпраці відомі колективи із США.
Партіям флейти соло у виконанні Антонова аплодували в багатьох країнах світу. Він акомпанував легендам української оперної сцени Діані Петриненко, Белі Руденко та Євгенії Мірошниченко. Ця співпраця увійшла до скарбниці вітчизняної класики — на щастя, збереглися записи, на яких можна прослухати ці незабутні й незрівнянні концерти.
Особливо чарівно звучала флейта Антонова при виконанні творів Вольфганга Амадея Моцарта.
Педагог, який розробив унікальну виконавську техніку
Педагогічна робота, пов’язана з розвитком національної музичної школи, — важлива складова творчого доробку Володимира Антонова. Спираючись на науково-методичні обґрунтування, він розробив свою унікальну виконавську техніку та продовжив розвиток інтонаційної культури — основи Київської флейтової школи.
Обов’язковим для студента, підкреслював Антонов, є знайомство з різними виконавськими школами світового музичного виконавського мистецтва, відвідання концертів видатних митців.
Професор, як згадують його учні, наголошував, що для музикантів-духовиків запорукою успішної виконавської діяльності є насичена й продуктивна практика — виступи на концертах, участь у конкурсах, фестивалях, майстер-класах. Завдячуючи зусиллям Володимира Антонова, в Україні почали проводитись фестивалі й конкурси флейтового мистецтва.
Музикант не тільки займався “ограновуванням” талантів, навчаючи своїх учнів професійно володіти інструментом, а й виховував яскравих, творчих особистостей. Він казав: “Якщо у музиканта душа порожня, то його інструмент навряд чи звучатиме бездоганно чисто й виразно”.
“Видатний педагог виховав плеяду відомих флейтистів, які грають і викладають у різних країнах світу і які потім своє серце, свій розум, свої знання і український менталітет передають японцям і американцям. А ці діти вже знають і цінують рівень української музичної культури... Через педагога формується музичний світогляд учня”,— зазначив голова журі І Міжнародного конкурсу молодих виконавців на дерев’яних духових інструментах, композитор Олександр Злотник
Автор: Мирослава Лtec
Діячі мистецтв: Олександр Злотник
Конкурс (фестиваль): Міжнародний конкурс виконавців на дерев’яних духових інструментах ім.Володимира Антонова
Джерело: Газета "Хрещатик"
|