|
|
Ніна Матвієнко: Артистів закликали не мати справу зі мною, бо я – «сепаратистка»
21 червня 2015, неділя
Поширити у Facebook
Тиху гавань українського шоу-бізнесу нещодавно сколихнув скандал. В його епіцентрі опинилась народна артистка, Герой України Ніна Матвієнко. Команда артистки ініціювала проведення благодійного концерту «Ми єдині, а Україна у нас одна». Але захід, у якому також мали брати участь Василь Зінкевич, Руслана, Олег Скрипка, Олександр Пономарьов та інші співаки, опинився на грані зриву. Дирекція «Палацу Україна» та організатори заходу – Фонд Княгині Ольги, обличчям якого є Ніна Матвієнко – не знайшли спільної мови в фінансових питаннях. Артистка і Фонд наполягали на особливих умовах оренди Палацу. Вони аргументували це тим, що їх захід був не комерційним, а зібрані кошти мали піти на для потреб бійців АТО. Зі свого боку директор Палацу Роман Недзельський надавати зал безкоштовно відмовився і на поступки не пішов. В палаці «Україна» скаржились на те, що Фонд здійснює тиск на дирекцію і навіть оголосили, що концерт відмінено.
Ніна Матвієнко стверджує, що її ініціативи блокує сьогоднішня влада, яка начебто мститься за жорстку критику. Нагадаємо, в кінці минулого року в скандальному відео славетна артистка назвала війну на Донбасі «клановою», а правлячий режим - «кривавою елітою». Згодом Ніна Митрофанівна взяла участь в телемості «Донецьк-Київ» на «17 каналі». Разом з нею у студії були керівник Центру звільнення військовополонених Володимир Рубан, бійці батальйонів «Айдар» та «Дніпро», президент благодійного Фонду Княгині Ольги Лілія Пугачова. Терористів представляв колишній «народний губернатор» Павло Губарєв разом із своїми поплічниками. В своєму виступі на телемості Матвієнко багато казала про геноцид нації, просила зупинити війну. Глава Фонду Пугачова зі свого боку, прохаючи звільнити полонених українців та припинити вбивати, звернулась до бойовиків такими словами: «Можливо, правильно, що ви від’єднались, але, головне – правильно поступити в усьому». Саме ця цитата згодом спровокувала скандал, звинувачення у сепаратизмі і ледь не зірвала благодійну акцію, що таки пройшла в палаці «Україна» 27 травня.
«Главком» зустрівся з Ніною Матвієнко в її затишному приватному будинку на Печерську. Розмову почали не з політики.
Ніно Митрофанівно, ви - один з небагатьох українських артистів радянської генерації, які продовжують гастролювати, мають ефіри, беруть участь в телезйомках. Вас хтось підтримує сьогодні?
Камерний оркестр «Київська камерата», солісткою якого я раніше була, кожного року дає великий концерт у Національній філармонії. Я завжди беру участь в них участь, тому що багато творів було написано саме для мене. А от з концертами Україною у мене був досить довгий творчий застій. Напевно, так потрібно було, я не нарікаю. Потім якось – раз! І я включилася в роботу.
Проблема зараз в тому, що багато артистів не знають, чи потрібні їх твори. Якщо ця потреба відчувається, то ти окрилюєшся, ще раз народжуєшся, оживаєш.
І ось так я вже Одесу повторила (виступ, - «Главком»), Харків. Полтаву повторю в цьому році восени…
У вас є постійні меценати, які вас підтримують?
Колись в 1997-мі році мій брат Володимир Матвієнко, колишній голова «Промінвестбанку» дав мені кошти на випуск компакт-дисків. Це було один раз, більше мені ніхто не підтримував.
Ви опинились в епіцентру останнього гучного скандалу. 27 травня відбувся благодійний концерт «Ми єдині, Україна у нас одна». Захід, учасниками якого окрім вас мали стати інші відомі артисти, опинився на межі зриву. Подія все ж пройшла, але багато співаків не виступили, а організаторів шоу звинуватили у спробах нажитись за рахунок держави. Поясніть: що відбулось і як вам вдалося провести захід?
Натхненником та організатором концерту була Ірина Згурська (Довірена особа Ніни Матвієнко– ред.), вона була організатором деяких моїх концертів в 90-х і 2000-х роках.
І ось якось спонтанно ми знову зустрілись і вирішили зробити для хлопців з АТО великий концерт. Але виявилось, що у таких заходів має бути один організатор – Роман Недзельский (директор «Палацу Україна – «Главком»).
Ми готували соціальний проект, кошти від якого мали піти на користь бійців АТО. Я всі важелі передала в руки Ірині Згурській. В неї дуже великий досвід, вона знає, як це все робити. Та я до кінця не знала, що відбувається, виявилось, що квитки заборонили продавати. Але ми все ж змогли провести концерт.
Окрім проблем з продажем квитків, на концерті не з’явились багато артистів, які були заявлені на афішах
Так, дещо трапилось. Недзельський приніс відеозапис телеефіру, де я зі своєю знайомою брала участь у телемості з «ДНР». Ми не знали, хто був туди запрошений. (Телеміст Донецьк-Київ проводив в січні 2015 року на 17-каналі у ньому з боку «ДНР» брали участь бойовики, – ред.). Я до сьогоднішнього дня не знаю лідерів бойовиків та їх прізвищ. Йшли туди з метою викупити наших хлопців, привернути увагу до цієї проблеми. Я ще вірш там читала: «Виправдань нема. Є ми, голодних батьків вгодовані діти. Прокляте покоління. Є манівці, куди так просто ми зайшли. А десь поруч є ще Україна»… Більше мені не було їм чого сказати. І от із цього повирізали якісь певні моменти і змонтували відео...
І це було використано проти вас?
Так, відео показали деяким запрошеним артистам. Прямо перед концертом. Надія Шестак (Народна артистка, дружина генерала СБУ Василя Крутова – ред.), прийшла до мене і сказала: «Я з сепаратисткою на одній сцені навіть поруч стояти не буду». У вічі сказала…Та Бог їй суддя.
По-перше, у кожної людини є свої погляди і своє бачення. Може, в мене це бачення не таке, як в усіх, але я ніколи не буду лягати під загал. Ніколи!
Після тієї зустрічі (телемоста, - «Главком») дуже багато відгукнулося людей, якраз з тієї сторони і відпустили багато хлопців, тому що нормальна була розмова: для чого тримати в полоні людей, для чого мучити, катувати. Адже ми всі не чужі. І після цього таке відношення… Мабуть, хтось зацікавлений в тому, щоб не випускати полонених, а торгувати, розумієте? Хтось в цьому зацікавлений, у цій торгівлі… Якби хтось розвинув цю тему…
Я чекаю тієї влади, яку буде любити народ. А те, що вони влаштували нам бойкот… Бог їм суддя. Недзельский та його заступник дзвонили багатьом артистам, казали, щоб вони не йшли на концерт, казали, що Ніна Матвієнко – сепаратистка. Все, як при «совєтах»
…
Чим була продиктовані саме такі дії керівників державного підприємства, яким є палц «Україна»?
Недзельский хотів сам проводити такий концерт.
Офіційна аргументація менеджменту палацу «Україна» була такою: організатори концерту не хотіли сплачувати за оренду, а пан Недзельский не міг порушувати закон і не пішов на такі поступки.
Ми дійсно відправили лист про те, що ми робимо благодійну акцію, він був підписаний багатьма державними структурами. Ми справді запросили до організації Фонд, який ще не замараний, тільки створений. Якби працювали каси (продавались квитки, - ред.), то за ці кошти сплачувалась би оренда залу.
Хто в підсумку таки сплатив за оренду Палацу?
Фонд не платив. Згурська і ще одна моя товаришка допомогли знайти кошти, які віддали на оренду. Але це вже вийшло, що ми як комерційна структура орендували Палац. Ми не заробили стільки, скільки ми вклали.
Мова йшла про 586 тисяч гривень за технічним райдером, аби провести концерт в «Палаці Україна».
Так. Ми мусили знайти ці кошти.
Нещодавно Роман Недзельский в інтерв’ю «Главкому» розповідав, що оренда залу коштує 250 тисяч...
Так. Але потім ще йде доплата за світло, звук, все інше. В цілому виходить до півмільйона. Нам було повідомлено: якщо ми хочемо самі робити, то ми мусимо платити таку ставку. А якщо б він (палац «України» в особі гендиректора Романа Недзельского, - «Главком») це робив, було б дешевше. Та Ірина Згурська не захотіла, щоб він це робив – вона знайшла режисерів. Також допомогли чоловік Камалії Мохаммад Захур, допоміг Віктор Пінчук. Були задіяні інші можливості. Знайшлися благодійники, які врятували цю ситуацію.
Окрім Надії Шестак, хто ще відмовився виступати на концерті? Відомо, що дуже багато артистів, що були в афіші, в підсумку не з’явилися
Не було Олександра Пономарьова, Святослава Вакарчука, Олега Скрипки – вони поїхали на футбол закордон (27 травня у Варшаві відбувся фінал Ліги Європи за участю «Дніпра», - «Главком»). Тетяна Піскарьова не прийшла. Вона не виступала з тих же причин: їй передали, що Ніна – сепаратистка. Але я ні про що не жалкую. Блокада була не лише зі сторони «Палацу Україна», але й державна. Я знаю, що все було проти мене зроблено. Вони таким чином мстять мені за мій виступ на Youtube.
Але для мене це не є велика трагедія. Навіть те, що копійки зібрані – це плюс.
Та ця блокада наштовхнула мене на роздуми…
Ми побачимо цей концерт по ТБ?
Перший канал знімав. Але вони хочуть повирізати всі розмови, адже зараз не можна говорити ні про Леніна, ні про партію… – ні про що не можна говорити.
А ви там знову багато наговорили?
Так. Казала дещо (сміється)
Ніна Митрофанівна, якщо ця війна «не наша», як ви говорите, то як би ви вирішили цей конфлікт?
Потрібно зупинити війну світом заради простих невинних людей. Вибраний народ – це ми, українці, слов’яни. Саме тут, остання раса, яка осіла на цю землю – саме ми. Чому таке винищення? Бо немає духовного пізнання.
Є росіяни, а українці складають основну нації. Зараз перед кінцем світу перевіряється зброя проти людини. Це найстрашніше. Наслідки – війна, розбрат…
Так що українцям робити?
Є свідома частина, та вона майже винищена. Ми ж думали, що ворог – Росія. Ми ж ішли проти Росії. Чому ж ми не з Росією воюємо, а між собою? Росія постачає зброю. Але ж ми тут воюємо, не з нею.
Якби ви мене запитали, як я вирішую ці питання. Через пісню – адже я маленька людина, я не зможу воювати. Я можу їх проклинати і я буду це робити, бо я мати. І коли вони втратять хоча б одного із своїх синів, вони мене зрозуміють.
Моя зброя – це пісня.
Чи є у вас однодумці серед колег-артистів?
Так, всі.
А Надія Шестак, Тетяна Піскарьова?
Я ні до кого не маю претензій. Носіння цього відео по кабінетах, по гримерках Денисом Прохоровим, заступником Недзельського, говорить про зовсім інші речі.
Ви жалкували після того, як те відео потрапило в мережу?
А про що жаліти?! Якби я сказала неправду! Я не жалію, бо я живу цим болем. Ніхто не хоче оголосити, що наша країна перетворилась на полігон.
Пані Ніно, на одному з концертів ви також сказали, що потрібно розгортати кулемети «проти штабів та брехунів». Після цієї фрази вас не просили бути обережнішою у висловлюваннях?
Мені жартома казали, що мене або вб’ють, або канонізують.
В 1998 році за списком «Народного руху» ви пройшли до парламенту, але не взяли мандат…
Я хотіла, щоб до влади прийшли справжні українці. Я дуже жалкую, що саме тій людині передали мій мандат, Олександру Чорноволенку…
Через 17 років ви не жалкуєте, що так і не стали депутатом?
Ні. Я знаю, де я зроблю більше.
Тобто вас тоді використали, як це зазвичай роблять політики: ставлять зірок у першу десятку, що б привабити електорат?
Ні, мене не використали. Коли ми спілкувались з В’ячеславом Чорноволом, він говорив, що проти «Руху» йшла страшна агітація. А я йому сказала, що могла б допомогти: «поїздила б по концертах, поагітувала би на своїй Житомирщині…»
А як ви ставитесь до колег-артистів, які на відміну від вас взяли мандат?
Нормально ставлюсь. Яке кому діло. Мені все рівно.
З тих колег артистів, у яких був мандат, хтось приніс щось корисне українські культурі?
Ви їх спитайте. Вони знають, що нічого одна людина там не зробить: лише блок або партія. Якщо навіть ти – проти, а блок – за, то ти підневільний. А я – вільна людина.
Як ви ставитесь до участі в політичній агітації? Крім Чорновола ви ще багато кого з політиків підтримували, та й ще й з різних таборів
В мене завжди була своя думка. Ніколи не можна звинувачувати співака. Співаки дуже наївні. Агітувати – це право кожного. А відповідає політик – той, який брехав людям.
Коли ви погоджуєтесь виступити за кандидата чи за партію, ви вникаєте в те, що вони обіцяють, яка в них репутація?
Не назву зараз прізвище, але одного разу я погодилася за одного кандидата (одіозний Антон Яценко, - «Главком») агітувати. Ми почали їздити на Черкащині по селах. Та раптом одна машина розбита, ще аварії, збиті люди. Після такого страхіття, яке я побачила, агітуючи за цього кандидата, я зрозуміла, що це не на життя іде, а на смерть...
… дуже жалію за Віктора Ющенко.
Вважаєте, його найкращим президентом?
Поки що так. Він дав можливість малому бізнесу розвиватися. Ішла проти Ющенко така агітація.. його портрети топтали ногами. Але Ющенко, коли був при владі, він всім церквам допомагав, допоміг кожному бізнесу піднятись. Тепер люди побачили різницю… В Європі дбають про свою націю, а у нас, хто не прийде – то чуже.
Але на виборах 2009 року ви чомусь вже підтримували Юлію Тимошенко
Настільки спершу вірила, що вони зійдуться з Ющенко, але потім побачила, що ці об’єкти – ніяк не сумісні. Мені було дуже шкода..
Але я на цих концертах наспівалася (сміється). Але я за себе співала. Як я можу агітувати? На це є агітатори.
З усіх українських президентів хто найбільше підтримував українську культуру?
Все-таки – Ющенко.
Чим особисто вас підтримав Ющенко? На відміну, наприклад, від росіянки Надії Бабкіної у вас нема свого театру народної пісні, який фінансує держава
Ющенко дав можливість поїздити по Східній Україні. Ми агітували за нього: Луганськ, Миколаїв, Одеса, Маріуполь. Українські пісні вперше там прозвучали. Чомусь така тенденція ішла, що українська пісня нікому не була потрібна. А такі театри нам не потрібні – ми ще живі і весь народ співає…
Ви часто звертаєтесь до в своїх роздумах до Бога. Ваша думка: що робити з розколом в українській церкві?
Розумієте, настільки все нелюдське. Саме цікаве, що дуже багато людей із Західної України в цих церквах (московського патріархату, - «Главком»). Як зомбовані. Як можна не ховати хлопців з АТО, бо вони «бендерівці», а ці – сепаратисти – то їх можна благословляти, а потім ховати та відчитувати. Мені це в голову не вкладається. Ви ж служите Богу, людині… Ну, вбита вона вже… чи сепаратист, чи боєць АТО, чи ще хтось. Ви мусите її відправити на Той світ. По-людськи вчинити.
Люди і церква вже самі бачать те безбожжя, коли хоронять бійців.
Автор: Микола Підвезяний, Литвинова, Наталя
Виконавці: Ніна Матвієнко
Джерело: glavcom.ua
|