Дні азербайджанської музики в Україні | Music-Review Ukraine
Головна
Анонс
Дні азербайджанської музики в Україні
Півненко Богдана
Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Керімов Фахраддін
м. Київ
3 квітня 2013, середа, 07:00
Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
Дні азербайджанської музики в Україні
Концерт симфонічної музики

Дні азербайджанської музики в УкраїніСардар Фараджев. «Кьороглу». Фреска
Асаф Зейналли. «Мій край»
Азер Дадашев. «Ремінісценція»
Джалал Аббасов. «Where are you, Odysses?»
Рауф Алієв. «Монолог»
Кара Караєв. Концерт для скрипки з оркестром
Франгіз Алі-заде. «Казочки»
Дадаш Дадашев. «Візерунки» для канона з оркестром
Муса Мірзоєв. Азербайджанський танок

Виконавці:
Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Диригент – заслужений діяч мистецтв Азербайджану Фахраддін Керімов

Солісти:
народний артист України Гурбан Аббасов (тенор)
заслужена артистка України Богдана Півненко (скрипка)
Чінара Муталлібова (канон)

Сардар Фараджев (нар. 1957 р.) – композитор. Закінчив композиторський факультет Азербайджанської державної консерваторії імені Узеїра Гаджібейлі (нині Бакинська музична академія) у 1982 році й там само аспірантуру (1988 р.). З 1984-го – співробітник, а потім директор Будинку-музею Узеїра Гаджібейлі. Відновлював, редагував і аранжував багато невідомих і незакінчених творів класика. Член Спілки композиторів Азербайджану з 1986 року. Твори виконувалися в Німеччині, США, Ірані, Туреччині, Канаді та інших країнах. Заслужений діяч мистецтв Азербайджану. З 2012-го – секретар Спілки композторів Азербайджану.
Основні твори: дві симфонії; балетна сюїта; «Жалобні вигуки» для симфонічного оркестру; «Недоспівана колискова» для камерного оркестру; «Гумореска» для малого складу симфонічного оркестру; ораторія «Деде Коркут»; Триптих для хору a cappella і кларнета; три оперети; дитяча рок-опера «Шангюлюм, Менгюлюм»; твори для різних камерних складів; музика до театральних постановок і кінофільмів

Фреска «Кьороглу» для великого симфонічного оркестру написана в 2012 році. У ній композитор звертається до образу легендарного Кьороглу (син сліпого) – героя азербайджанського епосу ХVII століття, ватажка визвольної боротьби селян. Тут композитор втілює своє (через 75 років після опери Узеїра Гаджібейлі) прочитання самого епосу і власне бачення його головного героя у рамках тричастинної композиції. Уперше «Фреска» прозвучала на IX з'їзді Спілки композиторів Азербайджану (диригент – Ф. Керімов).

Асаф Зейналли (1909–1932) – перший азербайджанський композитор, який отримав вищу композиторську освіту в стінах Азербайджанської державної консерваторії (1931 р.). Вивчав у Узеїра Гаджібейлі основи народної музики. Один з основоположників азербайджанської академічної музики, створив перші зразки в симфонічному жанрі й жанрі романсу. У 1933 році в доповіді, присвяченій річниці передчасної кончини молодого композитора Узеїр Гаджібейлі зазначив: «Він міг би стати великим композитором, що володіє оригінальним стилем».

Основні твори: романси «Мій край», «Питання», «Чадра», «Прикордонник» та інші; концертна п'єса для скрипки і фортепіано «В стилі мугаму»; «Дитяча сюїта» для фортепіано; «Фрагменти» для симфонічного оркестру тощо.
Романс «Мій край» (слова Дж. Джаббарли) оспівує красу рідної землі. Мелодія і супровід твору увібрали в себе характерні особливості національного ладового мислення.

Азер Дадашев (нар. 1946 р.) – композитор, педагог. Закінчив композиторський факультет Азербайджанської державної консерваторії імені Узеїра Гаджібейлі (нині Бакинська музична академія) в 1971 році. Член Спілки композиторів Азербайджану з 1973 року. Твори виконувалися в США, Франції, Фінляндії, Англії, Ірані, Туреччині, Росії, Грузії та інших країнах. Лауреат національної премії «Хумана». Заслужений діяч мистецтв Азербайджану. Професор. Член гільдії професійних режисерів республіки.
Основні твори: десять симфоній; балетна мініатюра «Східна фреска»; дитяча опера «Пригоди маленького Мука»; вісімнадцять кантат і од; сюїти для оркестру народних інструментів; Концерт для фортепіано з оркестром; Концерт для альта; Концерт для флейти з оркестром; вокальні цикли; хори; гімни; марші для духового оркестру; музика для кіно і театру тощо.

«Ремінісценцію» для симфонічного оркестру написано 2012 року. Одночастинне полотно подає новий погляд на написані раніше симфонії. Про це свідчать численні алюзії, вкраплені в оркестрову тканину твору. Музика національно закорінена й водночас вирізняється індивідуальним баченням сучасного оркестру. Перше виконання відбулося 2012 рокуі на IX з'їзді Спілки композиторів Азербайджану, диригент – Фахраддін Керімов.

Джалал Аббасcов (нар. 1957 р.) – композитор, педагог, етномузикознавець. Заслужений діяч мистецтв Азербайджану. Лауреат премії ООН. Закінчив композиторський факультет Азербайджанської державної консерваторії імені Узеїра Гаджібейлі (нині Бакинська музична академія) в 1980 році, в 1984-му – асистентуру-стажування при кафедрі композиції. Твори виконувалися в США, Німеччині, Індонезії, Кореї, Росії, Грузії та інших країнах. З 1981 року член Спілки композиторів Азербайджану. Доцент БМА. З 2012 року – секретар СК Азербайджану.
Основні твори: чотири симфонії; п’ять кантат; «Постлюдія» для органа пам'яті Кара Караева; три мунаджат (для контрабаса соло, альта соло і маримби соло); вокальні цикли на вірші азербайджанських поетів; дитяча опера «Весела весна»; камерно-інструментальні твори; «Ялли» для національних інструментів.

«Where are you, Odysses?» – композиція для симфонічного оркестру, написана в 1997 році. У творі знайшла відображення символіка вічно мандрівного Одіссея. Музична мова твору демонструє поєднання різних стильових пластів. Три основні теми-символи спрямовують рух музичного матеріалу і реалізують основну ідею автора.

Рауф Алієв (нар.1947 р.) - композитор. Закінчив композиторський факультет Азербайджанської державної консерваторії імені Узеїра Гаджібейлі (нині Бакинська музична академія) в 1975 році. Член Спілки композиторів з 1979 року. Заслужений діяч мистецтв Азербайджану. Лауреат національної премії «Хумана». Член правління СК.
Основні твори: Симфонія; Концерт для оркестру; «Згадуючи каньйони Шуши» для симфонічного оркестру; «Фантазія» для камерного оркестру; твори для хору з оркестром – «Дороги, що ведуть до свободи», меморіал «Карабах», «Мій Азербайджан»; для хору a cappella – «Балада», «Що бажає серце»; камерні твори; музика до кінофільмів та інші.

«Монолог» для симфонічного оркестру написаний в 2011 році. Він являє собою одночастинну ліричну композицію з використанням мугамних інтонацій. Перше виконання твору відбулося на III Міжнародному фестивалі в м. Габала (Азербайджан), диригент – Ейюб Куліев.

Кара Караєв (1918–1982) – класик азербайджанської музики, видатний педагог і музично-громадський діяч ХХ століття. Народний артист СРСР та Азербайджану, лауреат Ленінської премії, лауреат Державної премії, Герой Соціалістичної Праці, академік. З 1953 до 1982 року – голова Спілки композиторів Азербайджану.
Основні творі: балети «Сім красунь» і «Стежкою грому»; три симфонії; симфонічна поема «Лейлі і Меджнун»; симфонічні гравюри «Дон-Кіхот»; Концерт для скрипки з оркестром; мюзикл «Несамовитий гасконець»; 24 прелюдії для фортепіано; Соната для скрипки та фортепіано; музика до кінофільмів і театральних постановок та інші.

Концерт для скрипки з оркестром (1967 р.) – один із перших зразків радянської музики, написаних у серіальній техніці. Помітною рисою Концерту є поєднання принципів серіальності та особливостей азербайджанської ладової системи. Тричастинна композиція твору є носієм трагічної концепції. «На краю прірви людська пристрасна жага життя бореться всіма силами: ідеєю і звуком. Людина перемагає у всьому – навіть у смерті». Це висловлювання Кака Караєва можна поставити програмою до цього твору. Концерт присвячений Леоніду Когану, який і був його першим виконавцем.

Франгіз Алі-заде (нар. 1947 р.) – композитор, піаністка, громадський діяч. Закінчила Азербайджанську державну консерваторію імені Узеїра Гаджібейлі як піаністка (1970 р.) і композитор (1972 р.). Народна артистка Азербайджану, «Артист світу» ЮНЕСКО, професор. Нагороджена Орденом Слави. З 2007 року – голова Спілки композиторів республіки.
Учасниця міжнародних музичних фестивалів у Європі та Америці. Член товариства Арнольда Шенберга. Член GEMA. Художній керівник міжнародних фестивалів «Світ мугаму» (2009, 2011, 2013 рр., Баку) і «Шовковий шлях» (2010 р. – Шекі, 2011 р. – Баку, 2012 р. – Шекі).
У числі основних творів: опера «Інтізар» (2007 р., Баку); ораторія «Подорож у безсмертя» (1999 р.); концерт «Silk road» для ударних інструментів і камерного оркестру (1999 р.); твори для різних складів – «Габіль-саяги» («У стилі Габіля», 1979 р.); «Мугам-саяги» («У стилі мугаму», 1993 р.); «Мугфлагаменко» (2010 р.); опера «Ім'я твоє – море» (2011 р. – замовлення Х'юстон Гранд опера).

Твір «Казочки» написаний на замовлення Міжнародного музичного фестивалю в м. Люцерні (Швейцарія) для концерту під назвою «Казки 1001 ночі». Прем'єра відбулася в серпні 2002 року в Концерт-конгрес-холі Люцерна (KKL) у виконанні «Orchestre Philharmonique Suisse» під керуванням Сюзанни Мялкке. Окрім прем'єри Франгіз Алі-заде тут були виконані «Шехеразада» Миколи Римського-Корсакова і «Шехеразада» Моріса Равеля. У музиці Франгіз Алі-заде з доброю іронією зображені казкові події з «1001 ночі» – польоти на килимі, усілякі дива, прекрасна принцеса і боротьба хороброго принца за її звільнення від злих чар. У стилістиці «Казочок» відчуваються тонкі алюзії та стилізації в дусі орієнтальної музики.

Дадаш Дадашев (нар. 1935 р.) – композитор, педагог. Народний артист Азербайджану, професор. Закінчив композиторський факультет Азербайджанської державної консерваторії імені Узеїра Гаджібейлі (1963 р.). З 1966 року – член Спілки композиторів Азербайджану. Твори виконувалися в Туреччині, Росії, Франції, Білорусі, Україні.
Основні твори: симфонічна поема «Азербайджан»; три симфонії; Концерт для канона і симфонічного оркестру; п’ять сюїт для оркестру народних інструментів; «Кобистан» для оркестру народних інструментів; «Капричіо» для канона і фортепіано; два струнних квартети; тріо; 24 прелюдії; вокальний цикл «Барви» на слова Расула Рзи; романси; пісні.

«Візерунки» для канона і симфонічного оркестру написані в 2009 році. Канон – один із найдавніших азербайджанських народних струнних інструментів. Використовуючи його акустичні можливості та інструментальні особливості, а також національно-ладові інтонаційні елементи композитор створює сучасне симфонічне полотно.

Муса Мірзоєв (нар. 1933 р.) – композитор, педагог, музично-громадський діяч. Народний артист Азербайджану, володар орденів «Слава» і «Пошана». Професор. Член Спілки композиторів з 1959 року. Авторські концерти митця проходили в Москві, Києві, Казані, Владикавказі та інших містах, твори звучали в Туреччині, Йорданії, США, Італії, Франції. Член правління СК Азербайджану.
Основні твори: для симфонічного оркестру – Симфонія, «Святкова поема», «Фестивальне капричіо», «За прочитання Сааді», «Сім картин», «Романтичний вальс-поема», «Азербайджанський танець», «Вічний рух»; для фортепіано – «Ленкоранська легенда», «Соната-капричіо», «Лірична соната», «Альбом для юнацтва»; камерні композиції – «Романтичне тріо» для скрипки, віолончелі та фортепіано, «Адажіо і Вальс-скерцо», «Канцони» для скрипки і фортепіано, Струнний квартет тощо.

«Азербайджанський танець» написано 1965 року. У цій блискучій оркестровій п'єсі, насиченій національними інтонаціями, відобразилися характерні особливості народної танцювальної музики Азербайджану. Вперше «Танець» виконувався у Москві оркестром Всесоюзного радіо, потім не раз звучав у республіці й за кордоном на авторських концертах композитора.

Фахраддін Керімов (нар. 1954 р.) – диригент, заслужений діяч мистецтв Азербайджану. Закінчив у 1978 році Московську консерваторію імені Петра Чайковського як скрипаль, а в 1988-му – Ленінградську консерваторію імені Миколи Римського-Корсакова як оперно-симфонічний диригент. У 1989–1991 роках стажувався (керівник – Валерій Гергієв) у Маріїнському театрі опери та балету, упродовж 1995–2001 років працював диригентом у Стамбульському оперному театрі, з 2001 до 2004-го був головним диригентом Ізмірського оперного театру. Гастролював у Польщі, Румунії, Туреччині, Німеччині, Голландії, Франції, Швеції, Росії, Білорусі, Грузії, Україні. З 2004 року – диригент Азербайджанського державного симфонічного оркестру імені Узеїра Гаджібейлі. Доцент Бакинської музичної академії.

Чинара Муталлібова – виконавиця на каноні. У 2006 році закінчила Бакинську музичну академію імені Узеїра Гаджібейлі. З 2000 року працює в Оркестрі азербайджанських народних інструментів. Брала участь у Днях культури Азербайджану в США, Канаді, Казахстані, Росії, Грузії, Туреччині, Україні, Тунісі, Марокко та інших країнах. Учасниця I і II фестивалів «Світ мугаму», проведеного Фондом Гейдара Алієва. Викладає у Бакинській музичній академії.

Гурбан Аббасов – відомий українсько-азербайджанський співак, музично-громадський діяч. Народний артист України, голова Центру культури імені Мусліма Магомаєва в місті Києві. Випускник Київської державної консерваторії імені Петра Чайковського, в 1986–1993 роках працював на оперних сценах Німеччини, потім був солістом Ансамблю пісні і танцю Державної прикордонної служби України. Багато років проживаючи за межами Азербайджану, Гурбан Аббасов зробив багато для пропаганди азербайджанської культури в Україні.
Вхід за запрошеннями


Колективи: Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Виконавці: Богдана Півненко
Диригенти: Фахраддін Керімов
Концертні організації: Національна філармонія України, Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”

      © 2008-2024 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
1113.jpg