| Інтерв'ю |
|
|
|
|
Богдан Сюта: "Музичні прем'єри сезону" - це, без перебільшення, один із кроків збереження музичної спадщини України
10 липня 2015, п'ятниця
Поширити у Facebook
Весна і початок літа дарують киянам безліч яскравих подій: традиційних мистецьких акцій, концертів та виставок. Серед них, незважаючи на складні економічні та політичні проблеми в країні, найбільшу популярність мають музичні фестивалі. Щовесни в Києві відбувається широко знаний Міжнародний фестиваль класичної музики "Музичні прем’єри сезону". Ця весна не стала винятком. Традиція проведення фестивалю склалась понад чверть століття тому, а його популярність зростає й досі.
Із 24 травня по 1 червня на різних концертних майданчиках української столиці відбулося 4 симфонічні, 7 хорових та 6 камерних концертів. Про перебіг власне фестивалю ми неодноразово знайомили читачів Інформагенції ПРО. Сьогодні ж пропонуємо Вам розмову з Богданом Сютою –українським музикознавцем, композитором, піаністом та прес-секретарем фестивалю "Музичні прем’єри сезону".
─ Пане Богдане, наскільки важливим сьогодні, на Вашу думку, є питання розвитку фестивального руху в Києві?
− Уже в часи горбачовської перебудови Україна була в числі перших, хто прагнув звільнитися від імперського культурного ярма, розвивати своє мистецтво й культуру. Ще тоді виникли перші фестивалі українського музичного мистецтва, що давали змогу вповні показати здобутки й виявити творчі прагнення українських митців. Щоб не бути голослівним, згадаю тільки два музичні фестивалі, які зародилися ще в ті далекі часи й успішно розвиваються дотепер. Це пісенний фестиваль “Червона рута” і фестиваль “Музичні прем’єри сезону”. Чому саме фестивалі? Справа в тому, що саме вони дають змогу на відносно невеличкому часовому відрізку сконцентрувати максимальну кількість художніх подій. Тому кожен із таких фестивалів є своєрідною віхою в розвитку музичної культури. І сьогодні, аби про столицю твоєї держави знали у світі, необхідно розвивати фестивальний рух. Це своєрідні географічні координати міста й країни, за яким легко їх знайти на мапі світу.
─ Про "Червону руту" багато знаємо, адже на радіостанціях постійно ротується музика вперше представлена на фестивалі. На жаль, інший фестиваль менш відомий. Розкажіть, будь ласка, про нього.
− Справді, "Червона рут" пропагує поп і рок-музику, яка сама по собі розрахована на значно ширшу аудиторію, а "Музичні прем’єри сезону" – це своєрідна квінтесенція високої, серйозної музики. Саме така музика визначає обличчя української культури серед культур народів світу. Я не перебільшую. Адже на цьому фестивалі, який проводила Національна спілка композиторів України, звучить переважно класична сучасна музика українських авторів. Музика, яку чимало людей просто не розуміє, вважаючи занадто вишуканою та складною, так би мовити, елітною. Цього року фестиваль відзначив чверть століття свого життя, а його концертні майданчики надалі залишаються заповненими. За останнє десятиліття фестиваль набув міжнародного статусу: про нього знають у світі, його відвідують і європейці, і представники з-за океану. Про що це свідчить? Ми часто недооцінюємо і того, що маємо, і самих себе, свої здібності, свій потенціал. Адже фестивалів сучасної музики такого рівня у Європі не більше десятка.
─ Цьогорічні "прем’єри" вже відлунали. Яка особливість фестивалю зразка 2015 року?
− Цьогорічний фестиваль – двадцять п’ятий, тому він був задуманий як ювілейно знакова подія. І хоча через економічні негаразди не вдалося гостинно прийняти усіх зарубіжних гостей, все-таки фестиваль став ключовою культурною подією столичної весни-2015 в українській столиці. До речі, "Музичні прем’єри" відбулися водночас зі святкуванням Дня Києва, тому концерти змогли відвідати чимало киян. Приходили цілими сім’ями, що особливо тішить – було чимало молоді. Деякі концерти стали подіями світового рівня: такими були прем’єри творів В. Сильвестрова, Є. Станковича, І. Щербакова, Л. Кайзера та Т. Опалка. Уперше кияни почули в живому виконанні ораторію Б. Фроляк "Праведная душе…" на вірші Тараса Шевченка. Звучало чимало прекрасної хорової та камерної музики. Без сумніву, цей фестиваль став якщо не визначальним, то принаймні дуже помітним явищем у музичному житті столиці.
─ Зважаючи на непросту ситуацію в країні і фінансову кризу, як Ви оцінюєте перспективи цього фестивалю?
− Під час Другої світової війни прем’єр-міністрові Великобританії Вінстону Черчиллю принесли для узгодження проект бюджету на наступний рік. Переглянувши його, лорд Черчилль запитав: "А де ж видатки на культуру?". "Aле ж, пане прем’єр-міністре, війна!". У відповідь: "Але коли не буде культури – за що ж ми воюємо?". Я вважаю, що ми усі доступні сили маємо спрямовувати на збереження і примноження того, що маємо. У Європі подібні заходи переживали війни і катаклізми, економіки держав руйнувались, але культура вистояла. Думаю, що для української культури уберегти і надалі розвивати такі унікальні мистецькі форуми, як "Прем’єри сезону", − це, без перебільшення, один із кроків до її збереження.
Що ж, сподіваємося, що популярність фестивалю "Музичні прем’єри сезону" з кожним роком зростатиме, а у владних кабінетах не виникатиме запитань, для чого необхідно фінансувати подібні мистецькі проекти.
Автор: Дмитро Фомін
Конкурс (фестиваль): Фестиваль "Музичні прем'єри сезону"
Джерело: i-pro.kiev.ua
|