Богдан Сюта: "Музичні прем'єри сезону" - це, без перебільшення, один із кроків збереження музичної спадщини України | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Богдан Сюта:
Богдан Сюта: "Музичні прем'єри сезону" - це, без перебільшення, один із кроків збереження музичної спадщини України
10 липня 2015, п'ятниця
Поширити у Facebook

Весна і початок літа дарують киянам безліч яскравих подій: традиційних мистецьких акцій, концертів та виставок. Серед них, незважаючи на складні економічні та політичні проблеми в країні, найбільшу популярність мають музичні фестивалі. Щовесни в Києві відбувається широко знаний Міжнародний фестиваль класичної музики "Музичні прем’єри сезону". Ця весна не стала винятком. Традиція проведення фестивалю склалась понад чверть століття тому, а його популярність зростає й досі.

Із 24 травня по 1 червня на різних концертних майданчиках української столиці відбулося 4 симфонічні, 7 хорових та 6 камерних концертів. Про перебіг власне фестивалю ми неодноразово знайомили читачів Інформагенції ПРО. Сьогодні ж пропонуємо Вам розмову з Богданом Сютою –українським музикознавцем, композитором, піаністом та прес-секретарем фестивалю "Музичні прем’єри сезону".

─ Пане Богдане, наскільки важливим сьогодні, на Вашу думку, є питання розвитку фестивального руху в Києві?

− Уже в часи горбачовської перебудови Україна була в числі перших, хто прагнув звільнитися від імперського культурного ярма, розвивати своє мистецтво й культуру. Ще тоді виникли перші фестивалі українського музичного мистецтва, що давали змогу вповні показати здобутки й виявити творчі прагнення українських митців. Щоб не бути голослівним, згадаю тільки два музичні фестивалі, які зародилися ще в ті далекі часи й успішно розвиваються дотепер. Це пісенний фестиваль “Червона рута” і фестиваль “Музичні прем’єри сезону”. Чому саме фестивалі? Справа в тому, що саме вони дають змогу на відносно невеличкому часовому відрізку сконцентрувати максимальну кількість художніх подій. Тому кожен із таких фестивалів є своєрідною віхою в розвитку музичної культури. І сьогодні, аби про столицю твоєї держави знали у світі, необхідно розвивати фестивальний рух. Це своєрідні географічні координати міста й країни, за яким легко їх знайти на мапі світу.

─ Про "Червону руту" багато знаємо, адже на радіостанціях постійно ротується музика вперше представлена на фестивалі. На жаль, інший фестиваль менш відомий. Розкажіть, будь ласка, про нього.

− Справді, "Червона рут" пропагує поп і рок-музику, яка сама по собі розрахована на значно ширшу аудиторію, а "Музичні прем’єри сезону" – це своєрідна квінтесенція високої, серйозної музики. Саме така музика визначає обличчя української культури серед культур народів світу. Я не перебільшую. Адже на цьому фестивалі, який проводила Національна спілка композиторів України, звучить переважно класична сучасна музика українських авторів. Музика, яку чимало людей просто не розуміє, вважаючи занадто вишуканою та складною, так би мовити, елітною. Цього року фестиваль відзначив чверть століття свого життя, а його концертні майданчики надалі залишаються заповненими. За останнє десятиліття фестиваль набув міжнародного статусу: про нього знають у світі, його відвідують і європейці, і представники з-за океану. Про що це свідчить? Ми часто недооцінюємо і того, що маємо, і самих себе, свої здібності, свій потенціал. Адже фестивалів сучасної музики такого рівня у Європі не більше десятка.

─ Цьогорічні "прем’єри" вже відлунали. Яка особливість фестивалю зразка 2015 року?

− Цьогорічний фестиваль – двадцять п’ятий, тому він був задуманий як ювілейно знакова подія. І хоча через економічні негаразди не вдалося гостинно прийняти усіх зарубіжних гостей, все-таки фестиваль став ключовою культурною подією столичної весни-2015 в українській столиці. До речі, "Музичні прем’єри" відбулися водночас зі святкуванням Дня Києва, тому концерти змогли відвідати чимало киян. Приходили цілими сім’ями, що особливо тішить – було чимало молоді. Деякі концерти стали подіями світового рівня: такими були прем’єри творів В. Сильвестрова, Є. Станковича, І. Щербакова, Л. Кайзера та Т. Опалка. Уперше кияни почули в живому виконанні ораторію Б. Фроляк "Праведная душе…" на вірші Тараса Шевченка. Звучало чимало прекрасної хорової та камерної музики. Без сумніву, цей фестиваль став якщо не визначальним, то принаймні дуже помітним явищем у музичному житті столиці.

─ Зважаючи на непросту ситуацію в країні і фінансову кризу, як Ви оцінюєте перспективи цього фестивалю?

− Під час Другої світової війни прем’єр-міністрові Великобританії Вінстону Черчиллю принесли для узгодження проект бюджету на наступний рік. Переглянувши його, лорд Черчилль запитав: "А де ж видатки на культуру?". "Aле ж, пане прем’єр-міністре, війна!". У відповідь: "Але коли не буде культури – за що ж ми воюємо?". Я вважаю, що ми усі доступні сили маємо спрямовувати на збереження і примноження того, що маємо. У Європі подібні заходи переживали війни і катаклізми, економіки держав руйнувались, але культура вистояла. Думаю, що для української культури уберегти і надалі розвивати такі унікальні мистецькі форуми, як "Прем’єри сезону", − це, без перебільшення, один із кроків до її збереження.

Що ж, сподіваємося, що популярність фестивалю "Музичні прем’єри сезону" з кожним роком зростатиме, а у владних кабінетах не виникатиме запитань, для чого необхідно фінансувати подібні мистецькі проекти.



Автор: Дмитро Фомін
Конкурс (фестиваль): Фестиваль "Музичні прем'єри сезону"
Джерело: i-pro.kiev.ua



Інші:

Війна викликала величезний інтерес у світі до української музики
«Із першого дня великої війни починаємо вистави з Гімну України»
"Опера Орфа — чоловічий світ, як і світ театру в Україні": Тамара Трунова про прем'єри та провокації для акторів
«Кожен точно почує щось своє»
Іван Небесний: Важливо створити якісний конкурентоздатний на світовому ринку продукт
Музика, що виховує: директор Луцької музичної школи №2 про навчання, натхнення та виклики війни
Василь Коваль: «Диригент має вести співака і підтримувати його музично»
"Музика не знає кордонів": інтерв'ю з французьким диригентом Ніколя Шавліном
Костянтин Фесенко: «Я не одразу полюбив професію оперного концертмейстера»
"Теми пов’язані з нашою майбутньою перемогою": балетмейстерка Олеся Шляхтич про вистави "Мойсей" і "Кассандра"
Музикознавиця Adelina Yefimenko та диригент Artem Lonhinov – про здійснення українських мрій, які неодмінно стають реальними
День народження української королеви скрипки з трьома прем’єрами
Культурний егрегор Олександра Шимка
«Я їхала крізь Бучу, назустріч мені їхали російські танки». Інтерв’ю з композиторкою Вікторією Польовою
Художній керівник Київської опери Петро Качанов: "Тепер у нас є абсолютно український "Лускунчик"!"
Диригент Української капели у США пояснив таїнство Різдва
Людмила Монастирська: «У співака має бути такий агент, якому можна повністю довіряти»
Герман Макаренко, диригент Національної опери України, художній керівник оркестру «Київ-Класик»
Кері-Лінн Вілсон, канадсько-американська диригентка
Василь Гречинський, художній керівник і диригент нью-йоркського хору «Думка»
«В Україні надзвичайно цінують органне мистецтво»
Віталій Пальчиков: "Одержимість ідеєю я взяв за основу..."
Анжеліна Швачка: «Оперний співак повинен мати залізну волю і залізні нерви»
Концерт заради миру: як Омар Арфуш змінює світ через музику
Диригентка Оксана Линів — про дебют в Метрополітен-опера і просування української музики в світі
"У нас іншого шляху немає, ми мусимо інтегруватися в світову культуру" – Струтинський
Йорг Цвікер: «Якщо тримати очі відкритими, життя пропонує стільки чудових речей!»
Незрівнянний світ краси: що розповідає і що приховує фільм про Назарія Яремчука
Музична керівниця Національної філармонії Наталія Стець: «Представили за сезон понад 1 тис. 120 концертів»
Як готують шоу Within Temptation на ATLAS UNITED 2024 — інтерв'ю з композиторкою Марією Яремак
Наталія Пасічник, директорка Українського інституту у Швеції
Петро Качанов: «Без глядачів театр – це просто приміщення»
Я не заспівала жодної російської опери, — Софія Соловій
«Елегія військового часу»
Головний диригент Полтавського театру імені Гоголя Олександр Сурженко відзначає 65-річний ювілей
Ярослав Ткачук: життя у… балеті
Андрейс Осокінс, латвійський піаніст
КОМПОЗИТОРКА БОГДАНА ФРОЛЯК: «ТРАГІЗМ, СВІТЛО, ДРАМАТИЗМ І НАДІЮ ПЕРЕЖИВАЄМО МИ, УКРАЇНЦІ, В ЦЕЙ ТЯЖКИЙ ЧАС ВІЙНИ»
Світова зірка Людмила Монастирська
Роман Григорів, Ілля Разумейко: «Сучасне мистецтво, сучасна опера — це те, що відрізняє нас від росії»
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
110219_746.jpg