|
|
“Отелло” - магічна подорож, або Без стереотипів на класику
ФОТОРЕПОРТАЖ
29 квітня 2024, понеділок
Поширити у Facebook
В Національному театрі імені Лесі Українки молодий режисер Давид Петросян по-своєму сценічно “прочитав” відому драму Вільяма Шекспіра
Це історія не про ревнощі, а про Недовіру (з великої літери), яка й приведе до трагедії...
Поступово Отелло втрачає гармонію й відбувається руйнування його навколишнього життєвого простору...
Дійство вистави відбувається на палубі корабля-примари, який чекає на бурю. Світло - це кохання до Дездемони й тінь - чорні думки, на які підточує підступний маніпулятор Яго... Вітрила рвуться, і хоча декорації статичні, у глядачів все ж виникає відчуття, що скоро крен палуби не витримає й от-от піде під воду... Тільки підтримка один одного може відвести героїв від біди, навіть коли в серці розбрат і коли настає питання чи допливе кудись цей “корабель”...
У своїй постановці режисер значно скоротив п’єсу Шекспіра, додавши динаміки до дійства. Музика Сусанни Карпенко, яка є композиторкою і хормейстеркою додає чітких акцентів виставі - направляє, визначає хід дійства, додає настрій,”розповідає” про перипетії сюжету. А потужна хвиля від живого виконання музикантів на сцені довершує видовищність картини.
Для багатьох глядачів виконавець головної ролі Олександр Яцентюк - харизматичний Отелло, став відкриттям, як театральний актор, якого публіка запам'ятала після блискучого перевтілення у кримінальному кінотрилері “Памфір”. До речі, за словами Давида Петросяна, ідея попрацювати разом із Яцентюком була у нього давно, але спільні прали митців не збігатися, і от, нарешті, її вдалося реалізувати на сцені. А з Даниїлою Колот Давид вже зробив кілька резонансних постановок - “Кассандра” і “Візит” у Національному театрі ім. І. Франка, “Земля ( Національний театр ім. М. Заньковецької), “Процес” ( Театр на Подолі), а “Отелло” цих митців ламає театральні стереотипи! Ми, глядачі, звикли, що за давньою традицією венеційського мавра фарбують у чорний колір, то в цей раз всіх героїв пофарбували у... білий колір. Єдине, що робить лице Отелло (Олександр Яцентюк) чорним, це ревнощі, що зводять його з розуму .
Кольорова гамма перевернута догори дриґом, але й сцена, яка нависає над глядацьким залом, наче палуба нахиленого на морській хвилі корабля, корабля, який чекає на бурю, що розтрощить його не на тріски, а на самі атоми. І глядачі відчувають рух цього корабля, хоча сцена мертво статична, немає ніяких потаємних механізмів, щоб створювали ілюзію морської хитанини, але публіку не полишає відчуття, що не лише актори, а й глядачі - всі на палубі...
Музична частина “Отелло” здивує публіку! Музикантів на сцені п'ятеро, а от інструментів чути більш десяти. Це завдяки Олексію Кабанову, який є мульти-інструменталістом, а ще грає він на лютні, колісній лірі і т.д.
“У виставі “Отелло” епоха, ніби середньовіччя, але це й сучасна вистава. Тему “Мавра”, тобто людини зі Східних країн, доповнюватиме арабський уд - традиційний інструмент арабських країн, псалтир - струнний інструмент, з якого звук видобувається за допомогою смичка.
Глядач почує перкусію, домбек (схожий на африканський джамбо), бендір (бубон з пружинками всередині). Також звучатиме спрінг драм, що видає звук схожий на шум дощу чи грому. З духових - ріжок, він створює урочистість. Лунає й колісна ліра, додаються й такі інструменти, як калімба (африканський язичковий інструмент), лютнева гітара, яка за формою схожа на гітару, але звук в неї зовсім на гітарний не схожий, з середньовічним відтінком.
Слухачі також чують і фортепіано (Вадим Аскевич), скрипку (Марія Гаврилюк), віолончель (Любов Баранова), акордеон (Володимир Мішуков). Еклектичне звучання інструментального ансамблю відповідає режисерькому задуму, адже дія вистави відбувається поза часом, вона не прив'язана територіально до жодної країни! Ця історія могла статися будь-де. Тож, з погляду музики - рішення було прийнято влучно - ось це звучання “волт мьюзік” та поєднання класики, сучасного та архаїчного це якраз створює чудовий фон до того, що відбувається на сцені...
Вистава “Отелло “ - історія про те, як білі вітрила перетворюються на пошматоване ганчір’я, а ще про те, що кожен сам відповідає за свої вчинки та за свій вибір... Треба відмітити, що вся акторська команда та музиканти працює немов “годинник” !
ПОСТАНОВНИКИ:
Сценічна версія, музичне оформлення та постановка – Давид Петросян
Сценографія та костюми – Даниїла Колот
Композиторка та хормейстерка – Сусанна Карпенко
Звукорежисерка – Алла Муравська
Художник зі світла – Ігор Головачов
Автор плаката – Сергій Маслобойщиков
Помічник режисера – Артем Дібров
Переклад з англійської Олександра Степанова
ДІЙОВІ ОСОБИ ТА ВИКОНАВЦІ:
Отелло - Олександр Яцентюк
Яго - Олександр Форманчук
Дездемона - Ольга Голдис
Кассіо - Юрій Дяк
Родріго - Євген Лунченко
Емілія - Олександра Єна
Б'янка - Наталя Доля
Монтано -Сергій Детюк
Музиканти: Вадим Аскевич, Любов Баранова, Марія Гаврилюк,
Олексій Кабанов, Володимир Мішуков
Наступні покази вистави відбудуться 10, 11 і 31 травня
Автор: Тетяна Поліщук
Фото: Ірина Сомова
Діячі мистецтв: Тетяна Поліщук
|