Урок малювання під музику. Мікротональна музика та аудіовізуальний перформанс | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
Урок малювання під музику. Мікротональна музика та аудіовізуальний перформанс
Урок малювання під музику. Мікротональна музика та аудіовізуальний перформанс
ХXІ  Міжнародний фестиваль Київської організації Національної спілки композиторів України "Музичні прем’єри сезону"
6 квітня 2011, середа
Поширити у Facebook


Вадим Педорич, Ніколя Візаллі, Розанна Прессато, Ігор Щербаков, Ольга та Остап ШуткоУ Малому залі Національної музичної академії України імені петра Чайковського зіграли мікротональну й тональну музику і задемонстрували практику синхронного перекладу музики в… живопис.

Презентований у рамках «Музичних прем’єр сезону» проект італійських митців, композитора Ніколя Візаллі й художниці Розанни Прессато, «Мікротональна музика та аудіовізуальний перформанс» – один із тих, від яких не знаєш чого чекати: експериментаторства, новаторства й відкриттів, епатажу чи все ж таки художнього ефекту.

«Я розумію, що музика, створена в мікротонових строях, для вас є незвичною, – ніби виправдовуючись перед київською публікою, говорив італійський композитор. – Однак за Заході люди вже звикли до такої організації звука, для них це вже “правильна” темперація, а не навпаки».

Ми не такі вже й невігласи в цій галузі.
Композитор Ніколя Візаллі (Італія)
У плані розвитку мікроінтервальної техніки в нас зроблено досить багато, насамперед, в електронній музиці.

В акустиці у цьому напрямку працюють, наприклад, музиканти одеського дуету «Віолончеліссімо» Ольга Веселіна і Вадим Ларчиков.

У 2006 році в Києві за ініціативи того ж Ніколя Візаллі у співпраці зі скрипалем Остапом Шутком було проведено конкурс серед виконавців (скрипалів, піаністів і гітаристів) на краще виконання мікротонового твору Візаллі.

А втім мікротональна, або мікротонова музика як явище (радше, як поняття, адже елементи «мікротоновості» є в народній музиці, уся неєвропейська народна музика власне мікротонова) й досі сприймається у нас, неначе екзотика.

Ніколя Візаллі отримав класичну музичну освіту, в минулому він – кларнетист.

До композиції прийшов іще в юності – через джаз і неоромантизм, відтак захопився авангардними композиторськими техніками ХХ століття і, нарешті, вирішив шукати свого стилю й творчого обличчя винятково в мікротоновій музиці.

Композитор вважає, що в професійній інтонаційній практиці потрібно вживати всі звуки, які розрізняються людським слухом, а не обмежуватися дванадцятьма півтонами, що століттями вкорінювалося в нас разом із музикою європейської традиції.

Виявляється, традиційний звукоряд – це тільки п’ята частина доступних нам звуків, водночас, ми не знаємо всього звукового багатства, утвореного від похідних од півтона тритонів, чвертитонів і шеститонів!...

І це, на думку італійського композитора, передовсім поразка сучасного слухача.

Мікротонова музика не потребує нової нотації (приміром, у нотному тексті мікротонового твору для скрипки знаходимо ті самі ноти, лише з позначенням відповідної струни).

Але Візаллі співпрацює з майстрами спеціальних музичних інструментів – скажімо, у мікротоновому фортепіано в одній октаві не дванадцять, як зазвичай, а шістнадцять клавіш.

Як же звучить мікротоновий твір для акустичних інструментів?

Нам представили композицію Ніколя Візаллі «Shafaqa» для скрипки і альта у виконанні вже згаданого Остапа Шутка і Вадима Педорича.

Було відчуття (зізнатись, не зовсім комфортне) ущільнення звукової тканини, так, ніби виконавці свідомо «фальшивили», а близькість інтонацій створювала ефект постійного glissando (очевидно, речитативна інтонація в традиційному розумінні у мікротональній техніці неможлива).

А проте подібний нечленороздільний «текст» мав і свою красу, там була специфічна ніжність і навіть деяка інтимність музичного «висловлювання».

У другій частині проекту публіка стала свідком несподіваної творчої акції.

Обступивши колом художницю Розанну Прессато, що просто на сценічній долівці розмістила полотно і фарби, слухачі (що були водночас і глядачами) спостерігали кольорову абстракцію, котра тут же й народжувалася на полотні, паралельно зі звучанням цього разу тональної музики (виконавці – Остап і Ольга Шутко, відповідно, скрипка і віолончель).

Складно було б говорити про художній переклад, тим паче про семіотичні зв’язки між двома видами мистецтва (хоча неможливо було не помітити, як legato в музиці щоразу оберталося плавною графічною лінією, а staccato – бризками фарб), бо невідомо, який сенс вкладала у все це сама художниця.

Але суть подібного перформансу передовсім у спостереженні за робочим процесом – не дарма ж кажуть, що людина безкінечно довго може дивитися на три речі: на вогонь, на воду і на те, як хтось працює.

Художниця Розанна Прессато

Матеріал надано редакцією журналу «Музика»


Автор: Олеся Найдюк
Фото: Тетяна Платонова
Концертний зал: Малий зал Національної музичної академії
Конкурс (фестиваль): Фестиваль "Музичні прем'єри сезону"
Джерело: Журнал "Музика"


Фотоальбом:Фотоальбом



Інші:

Вперше в Одесі: філармонія представила Суму часу та Пісню без слів
«Пригоди Орфея» - французько-українська постановка в Національній опереті України
Дві українські організації в Чехії відзначили ювілеї своєї діяльності
В театрі Франка резентували виставу "Шевченко 2.0"  Харківського академічного театру імені Тараса Шевченка "Березіль".
Відбувся перший концерт нового проєкту від INSO-Львів на сцені Barvy Hall
Концерт «Польська музика в Україні» ансамблю солістів «Київська камерата» під батутою польсько-українського маестро Романа Реваковича
Обговорення дезінформації: показ фільму «Zinema» та дискусія з міжнародними експертами в Торонто
Камерна опера “Русалонька” у “Малярці”
Завершився проєкт з оцифрування кіноархіву «Національної кінематеки України»
У херсонському укритті відбулась прем’єра моновистави
У Венеції оперою GAIA-24 закрили публічну програму Українського павільйону
Композитор зіграв концерт на російській ракеті, компоненти якої замінили на струни
“Вечір аргентинського танго”
У Києві відбувся концерт із нагоди 85-річчя композиторки Лесі Дичко
Рефлексії про втрачене та мрії про майбутнє
Французький віртуоз без нот на відкритті XIV Міжнародного львівського органного фестивалю
У Херсонському укритті провели обряд ворожіння
«Трубадур» – нова версія класики
«Король Артур» від Open Opera Ukraine: у пошуках героїв, сенсів та актуальних меседжів
“Ці діти ще не раз повернуться до концертного залу”
Обʼєднані сакральною спадщиною
Одеська опера тріумфально провела IX Міжнародний фестиваль мистецтв «Оксамитовий сезон в Одеській опері»
У Херсоні показали осінню терапію
Камерний оркестр імені Дмитра Ахшарумова виступив під орудою польського диригента
Зшивання країни нитками культури
Доступний театр: додатки Earcatch і Subcatсh презентували в Національній опереті України
Мікс жанрів
У Харкові пройшов фестиваль "Арфові Барви 2024: акустика та цифрові технології"
Сьогодні на Одещині відкривається міжнародний органний фестиваль ім. Теофіла Ріхтера
Віват, Схід Опера!
В Україні вперше пройшли концерти кримськотатарської симфонічної музики
Веселе хуліганство, але з тонким смаком
Післямова до фестивалю «Два дні й дві ночі нової музики»
Херсонці відвідали музично-терапевтичну програму
Символи війни у творах українських композиторок
Музика австрійського композитара, автора понад ста симфоній, звучала в чернігівській філармонії
Житомирська філармонія відкрила новий сезон виступом симфонічного оркестру з Черкас та столичного квартету тенорів
Національний президентський оркестр виступив у Кропивницькому з благодійним концертом 
У Львівському органному залі тріумфально прозвучав Гімн Незламності українців
З нагоди Дня міста незламний Харків вітали світові оперні зірки. Людмила Монастирська та Олег Злакоман заспівали у великому концерті «Хариків об’єднує серця!»
      © 2008-2024 Music-review Ukraine



File Attachment Icon
110307_362.jpg