Стаття |
|
|
|
|
Конкурс Горовиця залишився на карті
31 травня 2016, вівторок
Поширити у Facebook
ХІ Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця, вистражданий з причини дворічної затримки через війну на Сході країни, все ж таки відбувся. Загроза виключення єдиного в Україні члена WFIMC (Всесвітньої асоціації міжнародних музичних конкурсів), що нависла над ним, минула. Цьому сприяли зусилля оргкомітету на чолі з Юрієм Зільберманом (генеральним директором конкурсу, президентом Фонду Володимира Горовиця, проректором з наукових питань Київського інституту ім. Р.Глієра).
Команда провела колосальну підготовчу роботу і домоглася фінансової та організаційної підтримки від Міністерства культури і столичної адміністрації, спонсорів і меценатів. Форум зібрав поважне міжнародне журі на чолі з професором НМАУ ім. Чайковського Валерієм Козловим (групи "Горовиць-дебют" і молодша) і ректором Київського інституту музики ім. Р.Глієра професором Олександром Злотником (середня група).
У складі журі працювали представники США, Грузії, Італії, Німеччини, Польщі та Франції. Конкурсні прослуховування відбувалися в залі Київського будинку вчених НАНУ. А фінальні виступи з оркестром і нагородження переможців — у Колонній залі ім. М.Лисенка.
З 200 претендентів, які подали заявки, після прослуховування записів до змагань було допущено 77 юних піаністів з України, Азербайджану, Австралії, Австрії, Білорусі, Болгарії, Німеччини, Ізраїлю, Італії, Китаю та Сербії.
Група "Горовиць-дебют" була зворушливою. Діти віком від 8 до 13 років спочатку змагались у чотирьох номінаціях з довільною програмою.
І група "А" ELEMENTARY (тривалість виступу 10 хвилин);
ІІ група "В" ELEMENTARY (тривалість виступу 15 хвилин з обов'язковим виконанням етюду);
ІІІ група "С" ADVANCED — програма на вибір учасника з обов'язковим виконанням сонати (І або ІІ—ІІІ ч.) або варіацій (тривалість виступу 20 хвилин);
IV група "D" ADVANCED — виконання частини концерту для фортепіано з оркестром у супроводі другого фортепіано.
Дехто витримав марафон у всіх чотирьох групах. Незаперечним лідером за кількістю представлених творів став Ван Дзі Ю з Китаю, який підготував для участі в усіх номінаціях 17 сольних номерів і першу частину Третього концерту Д.Кабалевского.
У групах "Горовиць-дебют" і "Молодшій" за Україну виступили не тільки вихованці середніх спеціальних музичних шкіл при музичних академіях, а й численні учні ДМШ. Приїхали діти з обласних і районних центрів. Географія конкурсу була представлена всіма регіонами, а серед переможців — діти з Шостки, Острога, Сєвєродонецька, Южного, Фастова, Одеси й кількох київських ДМШ.
Результати в групі "Горовиць-дебют" вивели на сцену юних переможців, потім їхніх педагогів. Високу якість творчої роботи наставників з повагою констатував у своїй промові професор Козлов. Хочеться назвати імена всіх маленьких артистів.
Номінація "А":
Третє місце: Альбіна Шумакова, Єлизавета Рябошапка, Єгор Мезенцев;
Друге: Михайло Єрмак;
Перше: Катерина Єлісєєва.
Номінація "B":
Шостого, п'ятого місць не присуджували.
Четверте місце: Святослав Свєчников, Софія Лукашіва;
Третє: Марія-Луїза Плешакова, Марк Іваницький, Єлизавета Рябошапка;
Друге: Кирило Барташевич (Білорусь), Єгор Мезенцев, Катерина Єлісєєва;
Перше: Христина Михайличенко.
Номінація "С":
Шосте місце: Ван Дзі Ю (Китай), Олександр Коркута;
П'яте: Софія Дубій, Єгор Бахмут;
Четверте: Ангеліна Даценюк, Софія Муштай;
Третє: Марія-Луїза Плешакова;
Друге: Анна Небаба;
Перше: Кирило Барташевич (Білорусь).
Номінація "D":
Шостого, п'ятого місць не присуджували.
Четверте: Анастасія Соловйова;
Третє: Софія Дубій;
Друге: Дмитро Кущ, Єгор Мезенцев, Михайло Єрмак;
Перше: Христина Михайличенко.
У концерті переможців групи "Горовиць-дебют" по одній мініатюрі зіграли Христина Михайличенко, Катерина Єлісєєва, Михайло Єрмак, Анна Небаба, Кирило Барташевич і Єгор Мезенцев. Чудову техніку і занурення в дитячий, однак переданий непростими засобами, зміст п'єси Аарона Копленда "Кіт і миша" показав 8-річний учень 32-ї київської ДМШ Михайлик Єрмак.
Здивував зрілістю і глибиною 12-річний білорус Кирило Барташевич, який передав глибокий трагізм знаменитої Прелюдії №2, опус 3, Сергія Рахманінова.
Закінчила дитячу частину концерту переможниця "оркестрової" номінації "D" Христина Михайличенко. П'ятикласниця столичної школи ім. М.Лисенка — кримська переселенка, яка тепер навчається у класі відомого педагога Наталії Толпиго-Русиної. У супроводі симфонічного оркестру Національної філармонії під керуванням Віталія Протасова юна артистка впевнено виконала фінальне Рондо Другого концерту Л.Бетховена.
Подарунком на завершення вечора став виступ Антонія Баришевського — соліста Національної філармонії, лауреата другої премії в середній групі Шостого конкурсу Горовиця, а також другої премії конкурсу Ферруччо Бузоні в Італії і Золотого медаліста конкурсу ім. А.Рубінштейна в Тель-Авіві. Піаніст переконливо зіграв одночастинний енергійний і дзвінкий Перший концерт С.Прокоф'єва. Публіка не відпускала улюбленця, на біс прозвучала мрійлива прелюдія О.Скрябіна, опус 13, до мажор.
Упродовж тижня в Будинку вчених відбувалися конкурсні прослуховування першого і другого турів молодшої та середньої груп.
Третій тур знову перемістився до Колонної зали ім. Лисенка, де цього разу в супроводі НСОУ під керуванням Володимира Сіренка фіналісти молодшої групи зіграли по одній частині концерту.
Звання лауреатів (називаю програми третього туру) розподілилися так.
I. Лао Жуй Сі — Шанхай, Китай, 11 років — Й.Бах, Концерт ре мінор, 1 частина;
II. Роман Федюрко — Київ, ДМШ №21, 11 років — Л.Бетховен, Концерт №2, 1 частина;
III. Дмитро Семикрас — Сумська ДМШ №1, 14 років — Ф.Шопен, Концерт №1, 1 частина;
IV. Микола Мірошниченко — Харківська ДМШ №2, 7 клас — Л.Бетховен, Концерт №3, 1 частина;
V. Аліса Заїка — Школа ім. М.Лисенка, 8 клас — С.Прокоф'єв, Концерт №1;
VI. Марія Мацієвська — Київська ДМШ ім. С.Турчака, 14 років — Ф.Шопен, Концерт №2, 1 частина.
У Колонній залі переможці грали на роялі Yamaha, який надали конкурсу спонсори (під час виступів у Будинку вчених — на прекрасному інструменті C.Bechstein).
Результати нерівнозначні і продемонстрували різний рівень навичок піаністичного туше й володіння виражальним потенціалом інструментів. Чудово взаємодіяв з оркестром володар прекрасного звуку Лао Жуй Сі. Не відстали від нього обидва виконавці концертів Бетховена.
Переконливо і впевнено звучав Рома Федюрко — переможець багатьох конкурсів. З хорошою артикуляцією, хоча, подекуди "грузнучи" в тексті, грав Перший концерт Шопена сумчанин Дмитро Семикрас. Не все вийшло у виконавиць Прокоф'єва й особливо шопенівського Другого концерту.
Лауреати молодшої та середньої груп отримали не тільки моральне задоволення, а й грошові призи. Їх розмір від 200 дол. за шосте місце в молодшій групі до 5 тис. — володарю першого місця в середній групі. Не менш важливою нагородою для переможців є й можливість виступити в подальшому на провідних українських і зарубіжних сценах.
Результат змагань у середній групі, як і в молодшій, включав, звісно ж, підсумки всіх трьох турів.
Другої і четвертої премій не присуджували.
Перша премія дісталася українцеві Олексію Канке.
Третя — Джордже Радевскі з Сербії.
П'ята — Чень Ванчуаню з Китаю.
Шоста — у трьох учасників. Це Марія-Десіслава Стойчева з Болгарії, українець Ілля Овчаренко і Павле Крстіч, який представляв одночасно дві країни — Сербію і Австрію.
Про враження від третього туру. До фіналу вийшли шість учасників, які виконували в супроводі оркестру Національної філармонії під керуванням Миколи Дядюри тричастинні фортепіанні концерти (по 25—40 хвилин кожен). Ці виступи зайняли два вечори. Жанр концерту вимагає від музиканта неабиякого хисту. Це не тільки технічна досконалість, а й емоційна зрілість, вміння висловити іноді вельми різноманітну й багату палітру думок і почуттів, вкладених у нього автором. Усі учасники фіналу прозвучали гідно.
Звичайно, величезний і складний Перший концерт П.Чайковського у виконанні Олексія Канке вразив. Хотілося написати "в інтерпретації", але, як на мене, про неї говорити ще зарано, хоча 11-класник школи ім. М.Лисенка — справжній трудівник і великий молодець, правда, звук у нього поки що сухуватий, та й індивідуальність не дозріла.
Сподобався Другий концерт Шопена, який блискуче, витончено, на мій погляд ідеально, зіграв китайський піаніст Чень Ванчуань. Вишукана тендітність і чуттєвість "покоїлися" на міцній технічній основі. Він і його маленький земляк з молодшої групи Лао Жуй Сі жодного разу не схибили в непростому пасажі, обидва володіють чудовим звуком, ні на мить не виходять з образу. Вони не порушували динамічного балансу з оркестром, що не раз траплялось у грі інших претендентів обох груп.
На жаль, у середній групі було багато ритмічних розходжень солістів з оркестром, що підтверджують недосвідченість і сильне сценічне хвилювання молодих виконавців, "ловити" яких не завжди виходить...
Не так вдало виконав цей же концерт Павле Крстіч. Не було шопенівського звуку, жанровості мазурки в фіналі. Грав сумлінно, але ординарно. Цікаво звучав Другий концерт С.Рахманінова у Джордже Радевскі. Не все було ідеально, але відчувалися власне виконавське ставлення й індивідуальність. Потішив наймолодший конкурсант цієї групи — 15-річний Ілля Овчаренко. Він з великим ентузіазмом, сміливо й розкуто виконав Концерт №2 К.Сен-Санса. Зумів прикувати увагу залу, правда, не вистачило витримки й досвіду у фіналі.
Гідним завершенням конкурсу став виступ болгарки Марії-Десіслави Стойчевої з Концертом Р.Шумана, опус 54. Дівчина правильно вибудувала форму, грала красивим звуком, усвідомлено, слухати її було цікаво.
— Аналогів подібних конкурсів для зовсім молодих виконавців у світі небагато, — каже Юрій ЗІЛЬБЕРМАН. — Дитячі конкурси, як правило, мають багато номінацій. Вони дуже потрібні. Годину тому хтось з дітей сказав: "Я прийшов послухати, бо це дуже важливо для мене". Тобто це й обмін досвідом серед дітей, і підвищення педагогічної майстерності. Адже ми входимо молодшими групами до Європейської асоціації юнацьких конкурсів. Німецький конкурс Bundes Jugend Musiziert нагадує колишні радянські: спочатку — конкурс у школі, потім — у районі, потім — міський, республіканський і, нарешті, всесоюзний. І там змагалися справжні зірки. За цим принципом проводиться Jugend Musiziert, який викликає у публіки колосальний інтерес. Уся Німеччина прикипає до телевізора — іде фінал! Молодці. Тому ми придумали конкурс-супутник "Горовиць-дебют".
Потрібно стимулювати розвиток раннього виконавства, збирати дітей разом, відкривати і готувати перспективу. Часом помічаємо, що дитина за своєю природою перспективніша за те, чого її навчив викладач. Звісно, у маленьких райцентрах теж народжуються зірочки, яким потрібно дати основи піанізму, чого іноді бракує випускниці музучилища, яка працює з дитиною. У плані перспектив наступної, старшої, групи загадувати не беруся — буває неймовірно яскравий склад учасників, але трапляється й середній рівень, відсутність лідера, коли перша премія не присуджується, як це вже бувало.
А що стосується технічного аспекту, то легко було організовувати конкурс у рік Євро 2012, коли ми ввійшли до урядової культурної програми року. 2013-го ми мали підтримку лише міста, а Міністерство культури конкурсу не фінансувало. Два роки його не проводили, хоча був момент, коли міністерство навіть погодилося відпустити конкурс за межі України. А тим часом на 2014-й рік було майже 300 заявок з 26 країн. Ми відібрали кожного п'ятого, близько 60 дітей. Складно сказати, що чекає нас у майбутньому, сумно втрачати країну з культурної карти світу.
Автор: Ольга Кизлова
Навчальний заклад: Київський інститут музики імені Р. М. Глієра
Конкурс (фестиваль): Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця
Джерело: Gazeta.ua
|