|
|
Пам’ятний вечір про уроки війни для Європи
У Львові відбудеться концерт присвячений 70-річчю закінчення Другої світової війни
5 жовтня 2015, понеділок
Поширити у Facebook
П’ять з половиною років війни перетворили Європу в пустелю. Відзначену порушеними обіцянками і знищеними сподіваннями, засіяною мертвими людьми і руїнами.
Для одних весна 1945 року приносить нарешті свободу, інші здогадуються про правду після ідеології, яка зневажала людей. Для багатьох вона великий поворотний пункт їхнього життя. Чи були зроблені уроки із цього?
Концерт присвячений 70-річчю закінчення Другої світової війни, який відбудеться у Будинку органної та камерної музики 10 жовтня о 17:00, повинен нагадувати, застерігати, втішати, сподіватися, придавати сили, прощати, допомагати молитві, бо «Любити життя означає: любити Бога.» (Лев М. Толстой, Війна і мир).
До Львова завітає Національна заслужена академічна капела України «ДУМКА» (художній керівник – головний диригент Герой України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, народний артист України – Євген Савчук). Партія органу Денні Вільке (Німеччина).
У програмі пам’ятного вечора – твори Maрселя Дюпре, Олів’є Латрі, Рудольфа Мауерсбергера, Йоганна Себастьяна Баха.
Розпочне вечір патріотичний твір «Героїчна поема» для духових, ударних інструментів і органу Maрселя Дюпре, написаний до свята відкриття відреставрованого після знищення в Першій світовій війні собору Вердена. Біограф Дюпре Міхаель Мюррей у зв’язку з появою цього твору відзначив наступне: «Ввечері 16 березня 1935 року давали прийом з нагоди призначення Дюпре офіцером Французького почесного легіону, і вже повсюдно відчувалася загрозлива небезпека війни, навіть того вечора: Лише через декілька годин Гітлер оголосив, що виставляє півмільйона солдатів (ця кількість майже вдвічі переважала французькі збройні сили). Також Дюпре і дві сотні гостей, можливо, запитали самі себе, чи готуватимуться французи і англійці до вступу військ в Рейнську область, щоб захистити Версальський договір. Дивний збіг примусив його задуматися: Лише за п’ять днів до цього він знову урочисто відкривав орган в соборі Вердена і присвятив місту Верден свій твір «Героїчна поема» («Poème héroïque»). Невже знову це місце, в якому одного разу вже загинули в бою один мільйон людей, знову може повторити долю 1916 року?».
Продовжить пам’ятний вечір твір Олів’є Латрі Salve Regina, задуманий для органу, хоральної школи і жіночих голосів. У цьому зв’язку композитор відзначив таке: «Всі християни пішли дорогою глибокої віри, радості, сумніву, нерозуміння, відчаю, бунту, надії, щастя і блаженства. Це те, що я хотів, щоб через мелодію, яка переслідує мене вже так багато років, висловити це».
Траурний мотет «І лежить місто таке пустинне» написав тодішній кантор Рудольф Мауерсбергер для Дрезденського хору під враженням від розрухи міста Дрезден в Другій світовій війні за плачем Єремії. Автограф мотету запозичений із страсної суботи (30 березня) 1945 року, тих днів, коли все ще вірили у велику «остаточну перемогу». 4 серпня 1945 року після війни відбулася його прем’єра під час першої вечірні Дрезденського хору в церкві, що була спалена. Ще і сьогодні зачіпає цей твір, коли згадуєш його появу.
Коли Йоганн Себастьян Бах, що мав важке захворювання очей, диктував обробку хоралу «Цим я стаю перед Твоїм троном» своєму зятеві Альтніколю, можливо найвидатніший композитор всіх часів лежав вже на смертному одрі, і він знав, коли він сам предстане перед троном Господа. Весь незбагненний всесвіт творчості Баха закінчується простою мирною музичною фразою. Початок 9 строфи «Відпусти мені мою гріховну провину» наведена тут як символ з нагоди цього концерту.
На звершення пам’ятного вечора звучатиме Ораторія La France au Calvaire Марселя Дюпре, яка була своєчасно завершена для спільних урочистостей з нагоди реставрації собору міста Руан і святкування 500-річчя офіційної реабілітації Жанни із Орлеана у 1956 р. Лібрето, написане поетом Рене Герваль, що мешкав в Руані, починалося прологом, у якому алегорична фігура Франція (La France) стоїть на колінах біля підніжжя хреста і благає вмираючого Христа відпустити гріхи її співвітчизників, як він відпустив їх покаянному злодієві (тут проявляється також зв'язок з твором Баха «Цим я стаю перед Твоїм троном»). Для підтримки свого звернення в наступних шести частинах представлена процесія французьких святих через століття: Сен-Дені (St. Denis), висміяний і обезголовлений варварами, що горланили, свята Клотільда (St. Clothilde); святий Луї (St. Louis), що персоніфікує ідеал середньовічного властителя; Жанна із Орлеана (Johanna von Orléans); святий Вікентій де Поль (St. Vincent-de-Paul), приклад любові до ближнього; і, нарешті, свята Тереза (St. Teresa von Lisieux), сучасний приклад святості і смирення. Фінал переносить нас назад до Голгофи, де Франція (La France) повторює свою молитву. Віруючі мешканці Франції підхоплюють її двома хорами, в той час як їх інтонація різдвяного вигуку Christus vincit (Христос перемагає) спочатку вибухає в подвійній фузі Gloria in Excelsis Deo! (Слава в вишніх Богу!), а потім розчиняється в ній.
Цей літургічно-музичний вмілий прийом Дюпре наприкінці твору-нагадування створює одночасно рамку з заголовком, під яким проходить концерт у Будинку органної та камерної музики:«Слава в вишніх Богові і на землі мир» (Євангеліє від Луки 2, 14).
Колектив: Національна заслужена академічна капела України "Думка"
Диригент: Євген Савчук
Концертна організація: Львівська обласна філармонія, Львівський будинок органної і камерної музики
Концертний зал: Концертний зал Львівського будинку органної і камерної музики
|