|
|
У Львівській філармонії розпочалися «Музичні вечори Людвіга ван Бетховена»
16 грудня 2014, вівторок
Поширити у Facebook
 У вівторок, 16 грудня, о 19:00 у Львівській філармонії розпочнуться «Музичні вечори Людвіга ван Бетховена».
Серед виконавців Наталія Самострокова (скрипка), Любов Войтович (альт), Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії, Ілля Ступель (диригент).
Людвіг ван Бетховен… Цей композитор для нас є уособленням усього класичного, еталонного у музиці.
Його ім'я часто чуємо поряд з Моцартом і Гайдном, хоча музика цих композиторів має не менше відмінностей, ніж спільних рис.
Для сучасників Бетховен був насамперед мистцем, який вдихав в усталені жанри і форми новий зміст, і чия музика вражала й захоплювала, а не просто приваблювала чи дарувала естетичну насолоду.
Вже з перших акордів його першої симфонії можна бачити, що Бетховен не збирається йти тим шляхом, яким ішли його попередники, й будує композицію за своїми власними законами.
Значення творчості Бетховена для еволюції музики було вирішальним — його постать була «центром всесвіту» для композиторів щонайменше ціле століття.
Симфонія № 6 «Пасторальна», яка звучатиме на першому концерті з циклу «Музичні вечори Бетховена», є прекрасним прикладом твору, який поєднує в собі класичні риси і новаторство, залишаючись при тому легким до сприйняття.
Бетховен закінчив цю симфонію в той сам період, що і П'яту, яка є чи не найвідомішим твором класичної музики усіх часів.
І якщо в П'ятій симфонії, яка звучатиме на наступному вечорі Бетховена, драматизм є на першому місці, то у Шостій симфонії Бетховен передає захоплення і занурення у природу. Композитор зауважує, що в цій музиці він не змальовує її, а власне передає ті відчуття, які він переживає на природі. Симфонія складається не з чотирьох, як було прийнято, частин, а з п'яти, і при тому кожна з частин має окрему назву, що теж не було типовим для того часу: «Пробудження радісних відчуттів від прибуття у село», «Сцена біля струмка», «Веселе зібрання сільського люду», «Гроза, буря», «Пісня пастуха. Відчуття радості і вдячності після закінчення бурі».
Солісти концерту Наталія Самострокова та Любов Войтович представлять публіці прем’єрне для Львова виконання Концерту для скрипки й альта з оркестром романтика Макса Бруха. Щоб виступити у 1911 р. з Подвійним концертом ор. 88 Максу Бруху знадобилася чимала мужність. Через два роки після атональних п’єс Шенберга в 1909 р. і за два роки до «Весни священної» Стравінського, Брух наважився творити в манері своєї творчої юності, ніби він назавжди залишився молодим сучасником Шумана і Брамса, палким послідовником Вебера і Мендельсона.
До числа популярних до нині творів Бруха належать «Шотландська фантазія» для скрипки з оркестром, Adagio на кельтські теми, єврейська мелодія «Кол Нідрей» для віолончелі з оркестром, обробки російських і шведських пісень і танців. Сучасники високо цінували дарування Бруха – палкого і яскравого романтика, чудового мелодиста, майстра відточеної музичної форми, ерудита, блискучого професіонала. В 1893 році, в один рік з Чайковським, Сен-Сансом, Грігом, йому було присвоєно звання почесного доктора музики Кембріджського університету. Слухаючи Подвійний концерт Бруха, краще постаратися забути, що він написаний в 1911 р.
Подумки перенесімося в «Золотий вік» німецького музичного романтизму, відчувши себе, подібно до композитора, всередині кола його великих попередників і сучасників, ми доторкнемось до класичного зразку стилю, до джерела безпосереднього почуття і рідкісної мелодійної чарівності. Перше виконання концерту відбулося у Вільгельмсгавені у 1912 р. Великого поширення набула версія Концерту для скрипки і альта з оркестром (хоча початково твір писався для кларнета і альта з оркестром).
Окрім того, на концерті прозвучить сюїта Георга Фрідріха Генделя «Музика для королівських феєрвервків».
У середу, 17 грудня, о 19:00 відбудеться третій вечір Людвіга ван Бетховена. Серед виконавців Марина Грауман (скрипка), Академічний молодіжний симфонічний оркестр «ІNSO-Львів» під батутом Георга Майса.
Знаменитий мотив: «соль-соль-соль-Мі...», яким розпочинається 5-та симфонія Бетховена, належить до найбільш цитованих у популярній культурі фрагментів класичної музики. Але він говорить не більше про саму симфонію, ніж заголовок книги про її вміст. П'ята симфонія — це рух від приреченості до свободи, який проходить спершу через конфлікт і еволюцію «мотиву долі», далі — відсторонену рефлексію (друга частина), епічну наративність (скерцо, яке фактично виростає з того ж-таки «мотиву долі»)... і власне після третьої частини Бетховен не робить традиційної паузи перед фіналом, а розпочинає його відразу з останнього акорду скерцо (подібний прийом є також у 6-й симфонії та інших творах Бетховена); до того ж, у фіналі Бетховен в певний момент на мить знову повертається до мінорної теми зі скерцо, але врешті решт закінчує симфонію у світлій До мажорній тональності.
Увертюра «Творіння Прометея», яка також звучатиме на концерті, — це вступна частина балету, який Бетховен написав у 1801 р, тобто між Першою та Другою симфонією. Увертюра розпочинається з повільного і виваженого Adagio, яке невдовзі переходить у енергійне, радісне і оптимістичне Allegro, яке, втім, не позбавлене характерної для Бетховена драматично-героїчної нотки. Цікаво, що тему з останньої частини балету Бетховен поклав в основу фіналу Героїчної симфонії.
Скрипковий концерт Мендельсона мі мінор, який прозвучить між «Прометеєм» та симфонією Бетховена, написаний на півстоліття пізніше від цих творів. Але разом з тим слухач зможе пересвідчитись, наскільки сильним був вплив Бетховена на його наступників: хоча музична мова романтизму все ж не тотожна стилю Бетховена, вона виростає з його музики.
У четвер, 18 грудня о 19:00 до уваги поціновувачів класичної музики знана й талановита українська піаністка Етелла Чуприк представить дві сонати Людвіга ван Бетховена. Бо саме вона взялася за інтерпретацію усіх 32 сонат Бетховена.
Твір, який прозвучить першим - Соната для фортепіано № 29 «Hammerklavier». Це одна із найзначніших за розміром сонат Бетховена, вона присвячена ерцгерцогу Рудольфу. Виконання сонати передбачає витривалість, високу майстерність і силу волі. Музикознавець А. Сєров називає цей твір «однією із найвищих сонат Бетховена».
Наступна соната, яка звучатиме у програмі – Соната для фортепіано № 23 «Appassionata». Цей незрівнянний за силою драматизму твір, присвячений шанувальнику Бетховена – графу Францу Брунсвіку. Музика «Апасіонати» емоційна, насичена пристрасними переживаннями.
Львівська обласна філармонія запрошує львів’ян та гостей міста послухати «Музичні вечори Людвіга ван Бетховена» одного з найвидатніших композиторів усіх часів.
Колективи: Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії
Диригенти: Ілля Ступель
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Концертний зал: Концертний зал ім. С. Людкевича Львівської обласної філармонії
Джерело: Львівська філармонія
|