|
|
Софія Губайдуліна: "Крім духовного відтворення немає жодної причини для творення музики"
29 жовтня 2012, понеділок
Поширити у Facebook
 Визначна подія для культурного життя всієї України – приїзд Софії Губайдуліної, відбувся в межах фестивалю європейської музики «Контрасти», спеціальним гостем якого була композиторка.
Митець, як творець емоції, почуття, думки знає до кого і навіщо він звертається.
У справжньої творчості завжди є причина і місце для питання: «Для чого я творю?».
В історію міцно вкарбовуються імена тих творців, місія яких була більша, аніж просто поділитись із світом власними переживаннями.
Зазвичай вони хотіли зробити його трішки кращим. І не обов’язково глобально, достатньо «зачепити» людську душу.
«Моя улюблена музична область – це музика для серйозних концертів, не обов’язково популярних, я б сказала навпаки, концертів зорієнтованих на вищий духовний рівень публіки. Це моя улюблена справа: звертатись до публіки, яка прагне не розваг, а бути залученою до якихось проблем. Вся моя діяльність поширюється саме на таку слухацьку авдиторію», – сказала напередодні свого концерту у Львівській філармонії Софія Губайдуліна, одна з найкращих композиторів сучасності.
Впродовж своєї музичної біографії, яка охоплює більш ніж пів століття Софія Губайдуліна створила близько сотні творів, «виробила» мову спілкування із слухачем, який у космосі звуків та настроїв, що їх народила композитор почується дуже захищено. Незважаючи на те, що тон їх може звучати тривожно, застережливо, чи сповіщати про неминуче, тут за будь-яких обставин є місце світлу, проблиски якого – всесильні. Що, власне, відчув слухач під час звучання твору «Ліра Орфея», що був за презентований львів’янам.
Струнні інструменти, в яких солювала скрипка (лауреат низки міжнародних премій Марія Ткачик) створили діапазон контрастних відчуттів, що межували із страхом, просвітленням, хвилюваннями,піднесенням. Проте, опісля кульмінаційного напруження музика завжди сповіщала про спокій та впевненість, які виявлялись переможцями у цих баталіях.
Композитор звернулась до слухача з властивою жіночою тендітністю і ніжністю, яка згодом переросла у силу звучання і сенсу.
У творах слухач вловив турботу і переживання за світ в якому живемо, за людину, її душу. Музика нерідко набувала характеру застереження. Тон її мови спершу звучав пошепки, а далі все сильніше й гучніше, безкомпромісно.
І це та сила, яка дійсно здатна розбурхувати почуття та думки, яка проходить крізь емоції та розум і апелює до вищих духовних сенсів.
«Я релігійна, православна людина і релігію розумію дослівно, як ре-лі-гі-ю відновлення зв’язку між життям і висотою ідеальних установок і абсолютних цінностей. Постійне відтворення. Життя розриває людину на частини вона повинна відтворювати свою цілісність. Це і є релігія. Крім духовного відтворення немає жодної причини для творення музики», – сказала про себе композитор.
Другим твором Софії Губайдуліної, який прозвучав у Львові став баян-концерт «Фахверк».
«Це вершина з тієї серії баянних творів, які написала Софія Езгатівна», – розповів напередодні концерту Роман Юсипович, який виконав цей твір.
Пронизливий, насичений емоціями, настроями «Фахверк», завдяки відмінній грі баяніста цілковито заволодів слухачами. Кожна нота, що її видавав інструмент знаходила резонанс у слухача.
P.S. Самозаглиблена, глибока Губайдуліна справила враження не лише як композитор, але й як особистість.
Кілька коротких довідок, які розповіла про себе композитор у Львові:
Про музичні інструменти. «Я закінчила консерваторію по класу фортепіано. Дуже люблю цей інструмент, залюбки виступала на сцені як піаністка. В мене багато улюблених інструментів. Проте особливо мені близька вілеончель, якось вона зріднилась зі мною».
Про музичні орієнтири. «У мене чимало захоплень у музиці. Цьому сприяло багатство нашої історії. Зрозуміло, що з часом періодами ці захоплення змінювались, послаблювались, чи ставали сильнішими. То Палестрін, то Джезуальде, люблю, без сумніву, класику, романтику, Бехтовена, Шумана, Шопена. У мене дуже багато захоплень. Проте, якщо говорити про орієнтири в музиці, то справжньою, єдиною моєю орієнтацією є Бах. Я вважаю, що він недосяжна вершина, взірець, можна сказати, ідеал композитора».
Про Львів. «Місто дуже красиве. Справляє враження старовинна архітектура, яка збереглась. Я сьогодні побувала в кількох храмах Львова. Відчула те, що це місто з багатими традиціями, старе місто».
Про концерт. «Це велике щастя зустрітись з музикантами такого рівня. Прекрасні солісти, диригент, оркестранти, кожен музикант це персона вищого класу. Це дійсно щастя для композитора провести з такими музикантами кілька репетиційних днів».
Автор: Роксолана Савчин
Виконавці: Роман Юсипей
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Конкурс (фестиваль): Міжнародний фестиваль сучасної музики "Контрасти"
Джерело: vgolos.com.ua
|