П’ятий Міжнародний конкурс молодих вокалістів імені Іри Маланюк пройде 21–26 квітня 2015 року у м. Івано-Франківську | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
П’ятий Міжнародний конкурс молодих вокалістів імені Іри Маланюк пройде 21–26 квітня 2015 року у м. Івано-Франківську
П’ятий Міжнародний конкурс молодих вокалістів імені Іри Маланюк пройде 21–26 квітня 2015 року у м. Івано-Франківську
29 січня 2015, четвер
Поширити у Facebook
Джерело:  Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника

Прикарпатський національний університет імені Василя СтефаникаП’ятий Міжнародний конкурс молодих вокалістів імені Іри Маланюк проводиться Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника за підтримки Міністерства освіти і науки України, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківської обласної філармонії.


Порядок проведення конкурсу:

21.04.15 (вівторок) –1-й день – урочисте відкриття конкурсу, жеребкування
22. 04. 15 (середа) –2-й день – І тур
23.04.15 (четвер) – 3-й день – ІІ тур
24.04.15 (п’ятниця) – 4-й день – вільний день, майстер-класи, концерт
25.04.15 (субота) – 5-й день – ІІІ тур для ІІІ-ої номінації
26.04.15 (неділя) – 6-й день – закриття конкурсу, концерт переможців


Програма конкурсу

І номінація „Молоді виконавці навчальних закладів І і ІІ рівнів акредитації”
І тур
1. Арія з опери, кантати, меси або ораторії композиторів ХVІІ–ХVІІІ ст.
2. Романс.
3. Народна пісня.
ІІ тур
1. Розгорнута арія з опери європейського або американського композитора ХІХ–ХХ ст.
2. Романс західноукраїнського композитора ХІХ–ХХ ст. Для зарубіжних учасників – солоспів національного композитора своєї країни ХІХ–ХХ ст.
3. Українська народна пісня. Для зарубіжних учасників – народна пісня своєї країни.

ІІ номінація „Молоді виконавці навчальних закладів ІІІ і ІУ рівнів акредитації”

І тур
1. Арія з опери, кантати, меси або ораторії композиторів ХVІ – ХVІІІ ст.
2. Класичний романс.
3. Народна пісня.

ІІ тур
1. Розгорнута арія з опери європейського або американського композитора ХІХ–ХХ ст.
2. Арія з опери українського композитора. Для зарубіжних учасників – арія з опери композитора своєї країни ХІХ–ХХ ст.
3. Романс західноукраїнського композитора ХІХ–ХХ ст. Для зарубіжних учасників – солоспів національного композитора своєї країни ХІХ– ХХ ст.

ІІІ номінація „Молоді виконавці навчальних закладів ІІІ і ІУ рівнів акредитації”(спеціальність – академічний спів)
І тур
1. Арія з опери, кантати, меси або ораторії композиторів ХVІ–-ХVІІІ ст.
2. Класичний романс.
3. Народна пісня.

ІІ тур
1. Розгорнута арія з опери європейського або американського композитора ХІХ–ХХ ст.
2. Арія українського композитора.Для зарубіжних учасників – арія композитора своєї країни.
3. Романс західноукраїнського композитора ХІХ–ХХ ст. Для зарубіжних учасників – романс композитора своєї країни ХІХ–ХХ ст.

ІІІ тур
1. Арія з опери у супроводі симфонічного оркестру
Вибрати одну арію із запропонованого списку і вказати в анкеті.
Арія може бути повторена із ІІ туру.

 Іра Маланюк


Неймовірно, але факт, що українська оперна й концертно-камерна співачка І зі світовою славою Іра Маланюк була зовсім не відомою навіть у музичних колах на своїй Батьківщині, в Україні, а про загал і говорити нема чого. І це при тому, що західна преса надзвичайно багато писала про її тріумфи на оперних сценах Відня, Берліна, Парижа, Женеви, Мілана, Рима, Венеції, Неаполя, Брюсселя, Мадріда, Барселони, Лондона, Буенос-Айреса та багатьох інших міст Європи й Америки.

Вона працювала з такими світилами диригентського мистецтва, як Герберт фон Караян, Вільгельм Фуртвенглер, Бруно Вальтер, Клеменс Краус, Джордж Шольті, Ганс Кнаппертсбуш, Дімітрі Мітропулос. А партнерами були славетні співаки Маріо дель Монако, Джузеппе ді Стефа-но, Рената Тебальді, Елізабет Шварцкопф, Бріжіт Нільсен, Кірстен Флєгстед і чимало інших оперних зірок світу. її поважали, любили, нею захоплювалися не лише диригенти, партнери, а й критики та численні слухачі.

Майбутня велика співачка Іра Маланюк народилася 29 січня 1919 р. у Станіславі (нині Івано-Франківськ) в інтелігентній родині. Батько її, Осип Маланюк, був родичем Соломії Кру-шельницької, а мати походила з роду французьких герцогів1. Із шести років навчається гри на фортепіано. Після закінчення української гімназії вступає до місцевої консерваторії при Польському Музичному Товаристві імені С. Монюшка. Маючи від природи не тільки чудовий голос, а й абсолютний музикальний слух, приємну зовнішність і артистичні дані, вирішила будь-що навчатися співу в прославленого баса і педагога Адама Дідура, який працював тоді професором Львівської консерваторії. Протягом року дівчина двічі на тиждень їздить до нього на заняття, а потім вступає на природничий факультет Львівського університету і паралельно бере уроки у свого улюбленого маестро.

Навчання було успішним, і вже 1939 р. Адам Дідур організовує їй, а також іще трьом своїм студентам виступ у головних ролях опери Дж. Верді "Аїда", вистава якої призначалася для молоді.

"...Амнеріс у виконанні Ірини Маланюк, – писала одна зі львівських газет, – була чарівною постаттю. Щоправда, голос цієї співачки вимагає ще певного вишколу, але його тембр, рівність звучання в усіх регістрах, емісія говорять самі за себе. Зважаючи, що це перший виступ молодої співачки на професіональній сцені, можна без перебільшення сказати, що на неї чекає славне майбутнє".

Адам Дідур, незабаром очоливши Варшавський Великий театр, запропонував своїм учням контракт на наступний сезон. Та на перешкоді стала Друга світова війна – і дівчина повертається додому.

У 1940 – 1941 рр. Ірина Маланюк – солістка Львівської опери, де з успіхом співає в операх "Наталка Полтавка" М. Лисенка (Терпилиха), "Євгеній Онєгін" П. Чайковського (Няня), "Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського (Одарка), "Травіата" Дж. Верді (Флора), "Сільська честь" П. Масканьї (Лола), "Долина" Д'Альбера (Розалія), "Продана наречена" Б. Сметани (Анна) тощо.

Крім виступів на оперній сцені, молода співачка дає сольні концерти з творів українських композиторів і народних пісень.
Відчуваючи необхідність подальшого вдосконалення вокальної майстерності і, зокрема, опановування технікою виконання музики Р. Вагнера, Ірина Маланюк 1944 р. їде до Відня, де навчається у знаменитого професора консерваторії, колишньої найкращої вагнерівської співачки Анни Бар-Мільденбург: готує низку партій у "Персні Нібелунгів", а також в інших операх.

Наприкінці 1945 р. мер міста Грац пропонує Ірині Маланюк посаду солістки опери, де вона тріумфує. Слава про талановиту співачку рознеслася по всій Європі, і її навперебій запрошують найкращі театри світу.

За своє довге творче життя Іра Маланюк проспівала більш як сімдесят мецо-сопранових партій як в операх раннього класицизму ("Орфей" К. Глюка), пізнього бароко ("Ксеркс", "Юлій Цезар" Г. Генде-ля), так і в операх В. Моцарта, Дж. Верді, Дж. Пуччіні, М. Равеля, М. Мусоргського, К. Онеггера, Р. Штрауса, І. Стравинського та багатьох інших.

В операх Р. Вагнера вона створила незабутні образи Фріки ("Золото Рейна", "Валькірія"), Бренгени ("Трістан та Ізольда"), Магдалени ("Нюрнберзькі майстерзінгери"), Мері ("Летючий голландець"), Венери ("Тангейзер") та інших, і як одна з найкращих виконавиць удостоїлася честі взяти участь у вагнерівських фестивалях, що проводяться в рідному місті композитора – Байрейті. До речі, свого часу найкращою вагнерист-кою зарекомендувала себе родичка Ірини Маланюк, наша велика співачка Соломія Крушельницька. З таким же успіхом виступала Ірина Маланюк і на моцартівських Фестивалях у Зальцбурзі, про що із захопленням писали австрійські газети.

Не меншої слави Іра Маланюк зажила і як концертна, камерна співачка, її сильний, широкого діапазону і рівний в усіх регістрах голос, абсолютно вільне володіння ним, що свідчить про досконалу вокальну школу, музикальність, висока загальна культура і справжній артистизм співачки, який поєднувався з повсякденною наполегливою працею, забезпечили їй шалений успіх і переможне сходження до вершин світової слави.

Концертний репертуар співачки охоплює солоспіви композиторів різних епох і народів – як класиків (Гайдн, Гендель, Моцарт, Бах, Бетховен), так і романтиків (Шуберт, Шуман, Брамс), а також і її сучасників – Стравинського, Штрауса, Хіндеміта, Шенберга, Берга та багатьох інших.

Чільне місце в репертуарі Іри Маланюк належало вокальним творам М. Лисенка, Б. Лятошинського, С. Людкевича, В. Барвінського, Д. Січинського, Н. Нижанківського, А. Гнатишина, а також українським народним перлинам. Вона підготувала і проспівала з різними симфонічними оркестрами більш як 50 сольних партій у кантатах, ораторіях, месах та інструментально-вокальних творах композиторів-класиків і сучасних авторів. Співала, зокрема, в прем'єрах ораторій швейцарських композиторів – у "Книзі за сімома печатями" Франца Шмідта й у "Голгофі" Франка Мартена.

Величезні заслуги Ірини Маланюк у розвитку і збагаченні європейської та світової музичної культури високо оцінені урядами Німеччини й Австрії. Баварське міністерство культури присвоїло їй почесне звання "Камерзангерін", яке надавалося колись королями і кайзерами співакам за особливі заслуги. Австрійський уряд нагородив її найвищою відзнакою – Почесним Хрестом знання і Почесним орденом мистецтва першого класу2.

Подорожуючи по світу, Ірина Маланюк скрізь і всюди називала себе українкою, виступала з концертами української вокальної музики, залучала її до своїх збірних програм.

Від початку 1970 р. зірка оперних і концертних сцен – на педагогічній роботі в Грацькій вищій школі музики (Австрія). З її класу вийшли сотні учнів, які працюють у театрах багатьох країн, деякі з них захистили дисертації.

Іра Маланюк найбільше з усіх українських співачок зуміла записати на грамплатівки арій, романсів та пісень, у тому числі й багато українських. На жаль, в Україні вони фактично не відомі. Тож час перезаписати їх на компакт-диски й відеокасети.

Варто нагадати, що свій 75-річний ювілей співачка відзначила у Львівській опері, в колі своїх рідних, друзів, земляків і шанувальників. І коли хор театру, а з ним і присутні в залі заспівали їй "Многая літа", вона не стрималася й заплакала від хвилювання та радості, що стало можливим вільно приїздити на рідну землю, незабутню Батьківщину. У Львові вона святкувала й своє 80-річчя і сподівається на щасливі наступні круглі дати свого життя. З роси і води Вам, наша гордість і слава!


Автор: Михайло Головащенко
Концертна організація: Івано-Франківська обласна філармонія
Концертний зал: Концертний зал Івано-Франківської обласної філармонії
Конкурс (фестиваль): Міжнародний конкурс молодих вокалістів ім. Іри Маланюк
Джерело:  Інститут мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника



Інші:

У Сумах зіграють "Оду стійкості" - концерт, який ініціювали військові 5-ї штурмової бригади
У Швеції вчетверте пройде фестиваль "Українська весна"
18-річний музикант з аутизмом та його ансамбль зібрали понад 250 тисяч гривень на ЗСУ
Австралія вшановує жінку-композиторку класичної музики
Твори Федора Якименка лунали у Німеччині
Цикл концертів «Бах: Звук і сенс»
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка
Британське музичне видання опублікувало інтерв`ю з органісткою з Рівного
Відбулася презентація видання "Кобзар" Тараса Шевченка композитора Владислава Заремби
Центр Кеннеді продовжує втрачати співробітників: директорка Національного симфонічного оркестру йде у відставку
Міжнародний фестиваль майстрів мистецтв імені Святослава Ріхтера
Музиканти оркестру "Київ-Класик" виконають на Майдані концерт-нагадування про 4 роки великої війни
Кіровоградська обласна філармонія: мистецтво, що тримає тил
Ігоря Муравйова обрали генеральним директором Львівської національної філармонії
Симфонію Саратського в Органному залі запише Радіо Культура
У Галереї органного залу відкривається виставка про хор “Гомін”
Які прем'єри українські театри покажуть весною 2026
Березень під знаком Баха
130 років тому, 3 березня 1896 року на Катеринославщині народився знаменитий оперний співак Іван Сергійович Паторжинський
Камерний оркестр Бахмутського коледжу імені Івана Карабиця повернувся з міжнародного туру
Парламент пропонує запровадити День української музики
Новий сезон культурного проєкту Kyiv Art Sessions стартує з благодійного туру камерного хору "Київ" у Британії та Франції
Баяніст з Полтавщини перегнав в Україну вже 58 "швидких"
В Одесу везуть Травіату в постановці Раду Поклітару
“Симфонія тривалістю в життя” — оркестр “Філармонія” продовжує проєкт
У столиці визначили кандидатів на здобуття Мистецької премії «Київ» у 2026 році
Березень у домі Соломії Крушельницької: програма подій та щоденні екскурсії
Конкурс на здобуття Премії імені А.Ф. Шекери у 2026 році
Дайджест подій на березень 2026 року в Національній філармонії України
Зустрічайте весну разом з Національною оперою України!
Відчути подих весни запрошує Львівський органний зал
Український диригент Роман Кофман помер за кілька місяців до свого 90-річчя
У Полтаві вшанують композитора, чию могилу вважали втраченою пів століття
У Львові презентували мистецький проєкт «Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!»
Виставковий проєкт «Весна. Жіночі імена бойчукізму» в Українському Домі
Нова програма про монументалістів «Мистецтво, що проходимо повз» на Суспільне Культура
Український інститут оголошує 2026-й Роком Федора Якименка
Ноти перетворили на цифрові формули: вчені зрозуміли, як мозок запам’ятовує улюблену музику
Помер знаний волинянин та керівник оркестру «Кантабіле» Товій Рівець
Фестиваль "Українська весна" (European Festival: Ukrainian Spring) оголосив програму цьогорічних подій у Швеції
      © 2008-2026 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
207.jpg