Українські академічні музиканти тікають за кордон | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Українські академічні музиканти тікають за кордон
Олійник Леся Степанівна
Станкович Євген Федорович
Українські академічні музиканти тікають за кордон
Зробити кар’єру академічного музиканта в Європі легше, ніж в Україні – вважають українські виконавці
29 січня 2013, вівторок
Поширити у Facebook

Класичну музику вдома не підтримують ані держава, ані аудиторія.

Тим не менше, музикознавці вважають, що невисокий інтерес до класичної музики в суспільстві – результат неефективної культурної політики країни.

Надія Денисенко – студентка п’ятого курсу Київської консерваторії, грає на домрі.

Вона переконана, що в Україні музикант не може заробити на життя своєю професію. Однак музику полишати не збирається.

«Коли мені було вісім років, до нашої школи приходили вчителі із музичної школи, агітувати до вступу. Вони грали на різних музичних інструментах. Коли викладач зіграла на домрі, вже дуже мені припали до душі ці мотиви. Тоді, ще в дитинстві, я закохалася у цей інструмент і зрозуміла, що хочу грати на ньому. І сама записалася до музичної школи. А потім вже точно знала, що вчитимусь в консерваторії», – розповідає вона.

Попри те, що Надія є переможницею багатьох українських музичних конкурсів, про своє професійне майбутнє вона говорить невпевнено. Каже, що хотіла б потрапити до Національного академічного оркестру народних інструментів, але там мало місць. Про навчання або роботу десь у світі думає лише в перспективі – як і більшість її однолітків: «Всі хочуть їхати за кордон. Але це теж дуже складно», – каже Надія.

В Україні немає школи музичного менеджменту

Музичні критики впевнені: для того, щоб стати відомим в Україні, академічному музиканту потрібно спочатку проявити себе в Європі. Головна причина – інакше ставлення суспільства до академічної музики, переконаний композитор Євген Станкович.

«Насправді, на превеликий жаль, це не просто так є, а це єдиний вихід. Тому що гастрольної діяльності в Україні практично нема. Це важка професія, і вона має годувати музиканта. Не можна вночі працювати вантажником, а вдень грати на скрипці. І у багатьох виконавців є можливість поїхати в Англію, Німеччину, там, де вони потрібні, і де музина культура на високому рівні», – вважає він.

Хоча навчатися музиці в інших країнах для європейців не дивина. Єдина відмінність полягає у тому, що навіть здобувши славу за кордоном, українські виконавці не в змозі повноцінно працювати вдома. Бракує не лише особливого статусу академічної музики. Основна складність виникає із гастролями. Адже за Радянського Союзу були організації, що займалися гастролями країною і світом. Сьогодні ж культурна політика держави цього не передбачає. А школа музичного менеджменту в Україні ще не розвинулась, каже Євген Станкович.

Тим не менш, не всі вважають це проблемою. Наприклад, молода скрипалька Мирослава Которович каже, що про власну рекламу та імідж виконавець має дбати сам – аж до обкладинки альбому.

Без нот і без залу

Що ж до популяризації української академічної музики – як сучасної, так і класичної – у світі, то тут існує інша проблема – занепад музичного видавництва. Приміром, у Києві немає жодного спеціалізованого нотного магазину, окрім крамниці при консерваторії. Видавництва не зацікавлені видавати ноти – замало попиту. Тож нотних записів української музики у широкому доступі сьогодні майже немає.

«Видавництво «Музична Україна» одним із перших почало друкувати сучасні твори, скажімо, Бартока або Стравінського. Потім воно занепало. Але зараз починає потроху відроджуватись, його очолила молода людина з великими амбіціями, яка намагається відродити його, хай навіть у меншому масштабі, ніж раніше. Тому що сьогодні з видавництвами просто катастрофа», – розповідає Євген Станкович.

Окрім цього, в Україні немає повноцінного концертного залу для виконання симфонічної музики. Наприклад, Національна філармонія – це зал усього лише на 600 місць і призначений він, насамперед, для камерної музики. Розмови щодо будівництва спеціалізованого концертного залу тривають, але фактично проекту ще немає.

Класична музика доступна кожному

Тим часом критики зазначають, що й самі українці класичною музикою цікавляться набагато менше, ніж європейці. Музикознавець Олександр Євтушенко вважає, що причина – у культурній політиці держави.

«Академічна музика цікава перш за все тим, хто так або інакше задіяний у цій сфері. На цю проблему треба дивитися широко. Візьміть мас-медіа, зокрема радіо чи телебачення. Чи багато де можна почути класичної музики? Фактично нема таких передач. Питання впирається у стратегію культурної політики, якої в Україні немає», – переконаний він.

Музичний критик Леся Олійник вважає, що у масовій культурі є місце для класичної музики. Вона наводить приклад The Proms – так званих «променадних концертів», які щороку організовує компанія BBC. Це міжнародний фестиваль класичної музики, що відбувається у Лондоні. Щороку його відвідують близько 40 тисяч людей.

«Вони це транслюють, роблять мости. І ви б бачили цю публіку, яка потім береться за руки і єднається», – каже критик.

Американський диригент Бенжамін Цандер в одній із своїх лекцій зазначає, що класична музика доступна кожному. Питання лише у тому, як її презентувати. Наприклад, українські інтернет-портали, присвячені класичній музиці, орієнтовані, перш за все, на самих музикантів.

У той же час існують ресурси на кшталт російського сайту ParaClassics http://paraclassics.com, що став повноцінним культурним проектом і має широку аудиторію.


Автор: Євгенія Олійник
Фото: Сергій Пірієв
Музикознавці: Леся Олійник
Діячі мистецтв: Євген Станкович
Джерело: radiosvoboda.org



Інші:

Станція, або розклад бажань: друга прем’єра за тиждень
Проєкт «Спадок» спільно з Музеєм Ханенків представляє альбом романсів на тексти класиків і обробки народних пісень ХХ століття
Королева українського театру. Як Марія Заньковецька "поставила на місце" Росію ще в XIX столітті і відреклася від родини заради сцени
Актор та керівник головного столичного театру звернувся до українців за кордоном
У Києві відбулася світова прем’єра першої опери Бортнянського, яка вважалася втраченою
«Театральна вечірка non stop»
Закарпатський народний хор увійшов у свій 79-й концертний сезон і розпочав підготовку до 80-літнього ювілею
НОВАТОРСЬКА ОПЕРА-КАБАРЕ «ТГШ. ПОДОРОЖ У ЧАСІ»
ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ КОРИФЕЯ УКРАЇНСЬКОГО ОПЕРНО-ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА ЛЬВА МИКОЛАЙОВИЧА ВЕНЕДИКТОВА (1924 – 2017)
Станіслав Людкевич і Василь Барвінський, які не дали затихнути українській музиці
Духовність Центральної Європи в музиці: від Пендерецького до Пярта
Мистецтво неможливого
Пам’яті тої «Рути»
«Арсенал» Довженка в Берліні: Історія, яка резонує і через століття
Мельпомена Таврії
Зараз 11 наших людей у війську, - очільник Національної оперети Струтинський
Полон в росії замість фестивалю в США: музиканти з миколаївської 36-ї бригади перебувають у неволі
10 мудрих цитат легендарного актора Богдана Ступки про життя, любов та Україну
Ярослав та Інгігерда. Тисячолітня українсько-шведська історія кохання на фестивалі Bouquet Kyiv Stage- 16 серпня
”ВІД СЯНУ до ДОНУ”
Геніальний тенор
Змушували відкопувати тіла вбитих маріупольців: історія музиканта військового оркестру
Ukrainian Freedom Orchestra втретє зазвучить у світі
У музеї на Кіровоградщині діє виставка, присвячена ювілею відомого композитора і диригента
Опера «Тарас Бульба» лютого патріота Миколи Лисенка. Як її подати світові у час війни з росією?
Українсько-польські музичні мости Фонду “Pro Musica Viva”
ОПЕРА В ЕПОХУ ЗЛОДІЙСТВА
ЄВРОБАЧЕННЯ - МУЗИКА І НЕ ТІЛЬКИ
Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
120126_546.jpg