«Симфонія Криму. Повернення» | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
«Симфонія Криму. Повернення»
Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
«Симфонія Криму. Повернення»
У Національній філармонії України 12 травня лунатиме кримськотатарська симфонічна музика

3 травня 2023, середа
Поширити у Facebook
Джерело: Національна філармонія України

Цей концерт-проєкт об’єднує у собі симфонічні полотна кримськотатарської композиторки (прізвище не називається, бо нині вона знаходиться під російською окупацією), поезію одного з найвидатніших польських поетів Адама Міцкевича (у перекладі Максима Рильського) та візуальну частину, яка акцентує увагу на ключових подіях життя кримськотатарського народу.

«Кримські сонети» належать до беззаперечного канону шедеврів польської поезії. (…) ми й досі читаємо цей текст як актуальний, хоча спливло вже два століття. Бо це оповідь про землю, в історії якої закарбовано багато людських трагедій і яка назавжди залишиться найближчою серцям українців і кримських татар»
Президент Республіки Польща Анджей Дуда
 
До циклу входить 18 віршів, написаних Міцкевичем під незабутнім враженням двомісячної подорожі Кримом. В листі до польського історика Іоахима Лелевеля він із захопленням писав: «...я бачив Крим! Я витримав страшенну бурю на морі... Я бачив Схід у мініатюрі».


 
Епіграфом Адам Міцкевич обрав слова німецького поета Йоганна Гете: «Хто хоче поета зрозуміти, той повинен поїхати в його країну».



Історія створення цих сонетів знаходить символічний вимір у сьогоденні. 1825 року Адам Міцкевич, засудженим царською росією за участь в таємній патріотичній організації, здійснює незабутню подорож до Криму: історія, ландшафти, а головне люди цієї землі надихають його на написання сонетів, своєрідних діалогів романтичного Пілігрима із місцевим провідником, Мірзою.
 
Перед нами романтичний погляд на світ крізь суперечливі рефлексії польського мандрівника і людини Сходу – Мірзи-провідника, а також демонстрація внутрішньої роздвоєності пілігрима між захопленням Кримом і тугою за вітчизною. 
 
У цьому творі, що став класикою польської літератури, Крим постає у всій величі свого літописання.


     За словами організаторів, проєкт       «Симфонія Криму. Повернення» покликаний не тільки познайомити з кримськотатарською академічною симфонічною музикою високого ґатунку, але й підкреслити єдність країни, відкрити двері до недоступних сьогодні, через тимчасову окупацію Криму рф, – культурних скарбів півострова. А також представити культуру кримськотатарського народу, як частину не лише українського культурного поля, а й загальноєвропейського та світового.

-У нашому проєкті ми хочемо сказати про багато речей, -каже       автор ідеї Олександр РУДЬКО. - І відповідно використовуємо різні виразні засоби, щоб якомога точніше проартикулювати ті теми, про які раніше мовчали або говорили недостатньо. В музиці закладені глибинні болі й радості кримськотатарського народу. Слово – це незаангажований погляд на Крим і його культуру: поезія Адама Міцкевича лягає дуже точно й стилістично ідеально поєднується з музикою. Відеоряд – покликаний візуально висвітлити ключові події життя народу за останні 250 років. Таким чином,  музика, слово і візуальна частина – створюють цю СИМФОНІЮ КРИМУ».

      Перш за все, слід відзначити, що авторка є однією з небагатьох жінок-композиторок в кримськотатарській культурі, що само по собі є винятковим фактом. Музика композиторки відчутно вкорінена у кримськотатарський мелос, неповторний своїм колоритом. Разом із тим, її стиль, крім національних фольклорних традицій, гармонійно поєднує деякі стильові явища музичного модернізму ХХ століття, зокрема, неоромантизм та імпресіонізм.

       Симфонії композиторки – потужні й масштабні, вони вражають рівнем драматизму і широтою музичного «дихання». Безумовно, їхня авторка – самобутня й глибока композиторка, а її музика варта представлення на найбільших концертних майданчиках світу.
    
  Ділявер Осман, диригент, музичний керівник: «Для мене цей проєкт має особливе значення. Наша місія зробити все, щоби люди, які мешкають у Криму, відчували нашу підтримку. А для тих, хто живе на материковій частині України, через поезію та музику показати всю красу нашого Криму. Це наша земля і ми маємо об’єднуватись у спільній боротьбі, заради звільнення наших громадян з окупації, в якій вони опинились після 2014 року. Кожен на своєму місці має робити все, щоб наблизити перемогу над ворогом і допомогти повернутись до рідної землі всім тим, хто вимушений був її залишити після ворожої навали».



      У проєкті беруть участь: Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України; Ділявер Осман, диригент, музичний керівник проєкту; Олександр Рудько, автор ідеї, виконавець (художнє слово); Академічна хорова капела українського радіо; Кирило Бондар, скрипка.



      Перед початком, о 18:30, у фойє філармонії, біля «Бахчисарайського фонтану»* відбудеться лекція кримськотатарського історика Гульнари Абдулаєвої.
      *тільки 12 травня знаменитий філармонічний фонтан перетвориться на Бахчисарайський.
 
      Проєкт реалізовується у партнерстві з Національною філармонією України,  ГО «Культурно-мистецька фундація DUSHA UA» за підтримки Goethe-Institut. 

     Медіа-партнери: телеканал ATR та Суспільне Культура, радіо Культура.


Колектив: Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
Концертна організація: Національна філармонія України
Джерело: Національна філармонія України



Інші:

З 22 по 24 травня 2026 року в Гарлемі (Нідерланди) відбудеться фестиваль сучасної української культури PROMIN’ 
Львівський органний зал запрошує на події до Дня міста Львова
Київська міська рада присвоїла ім’я відомого українського композитора Левка Колодуба дитячій музичній школі №8
Х Міжнародний фестиваль «Династія». Горовиць…
VI Великодній фестиваль хорової музики «Катедральні дзвони»
Маріупольський драматичний театр підписав меморандум про співпрацю з Одеською кіностудією
Нобухіро Терада -ювіляр!
Презентація проєкту «Крилате мистецтво»: об’єднуємось задля перемоги
«Незрівнянна»
Скарби архітектури: Закарпатська філармонія відкриває свої двері для відвідувачів
Фестиваль, що залишається з містом: у Харкові стартує KharkivMusicFest
Національна оперета готує сюрприз для глядачів
«Pro et Contra. Сцена нової музики»
Виставка «Чорнобиль. Обʼєкт укриття» в Українському Домі
Хор “Гомін” вирушає у свій перший тур Північною Америкою
Світла пам’ять: пішла з життя легенда української хорової школи Галина Горбатенко
Фільм Суспільного про Лифаря презентували у Швеції: які перші враження іноземних глядачів
Великдень на старій листівці: у Музеї Соломії Крушельницької відкрили онлайн-колекцію великодніх поштівок початку ХХ століття
«GAIA-24» увійшла в список найкращих музичних вистав світу
Король та Королева Швеції відвідали концерт музикантів Львівської національної філармонії
Львівський органний зал кличе на Тиждень музичної терапії
У Стокгольмі стартувала "Українська весна": на відкриття прийшли король і королева Швеції  
На створення україномовного контенту уряд витратить 4 мільярди гривень, - міністр культури
Помер відомий баритон Петро Приймак
Особливі великодні концерти у Львівському органному залі
Фестиваль духовної музики "Pax et Bonum" (з лат. «Мир і Добро»)
SANCTUS VERITAS
Новий формат: пізні екскурсії у Музеї Соломії Крушельницької
“Львів музичний” для школярів: понад 2000 учасників і десятки подій за кілька місяців
Дайджест подій на квітень в Національній філармонії України
Хор “Гомін” готується до нового туру Європою
Виставка «Нескінченна Енеїда»
Квітнути разом з Музеєм Соломії Крушельницької
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №276/2026 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня театру
«Я, “Побєда” і Берлін» Національного театру імені Марії Заньковецької в Києві
Великдень, симфонічні премʼєри та орган при свічках: чим дивуватиме Органний у квітні
Квітнева афіша Національної опери України
Лонгліст 8 Фестивалю-Премії ГРА оголошено! Хто у списку?
Обрано лавреатів Премії імені М.В. Лисенка у 2026 році
Дніпровський театр опери та балету отримав статус національного
      © 2008-2026 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
290510_011.jpg