|
|
Прем’єра, на яку чекали понад 150 років!
6 жовтня у Львівському органному залі відбудеться концерт-реконструкція опери Сидора Воробкевича “Ольга”
2 жовтня 2023, понеділок
Поширити у Facebook
У виконанні Луганського симфонічного оркестру під дириґуванням Івана Остаповича звучатиме музика, яку не чули слухачі понад 150 років.
Рукопис партитури “Ольги” був віднайдений директором Органного залу та дириґентом Іваном Остаповичем в архіві Львівської національної музичної академії імені Лисенка.
Команда Органного попрацювала над нотним матеріалом, оцифрувала його і виправила помилки.
На концерті у Львівському органному залі ця музика звучатиме у виконанні Луганського симфонічного оркестру та солістів. Їх доповнить розповідь Івана Остаповича про український романтизм, унікальність жанру співогри в українській музиці та феномен композиторів-священиків.
ДОВІДКА Music-Review Ukraine
Сидір Воробкевич – український письменник, талановитий композитор, музично-культурний діяч, православний священник, педагог, художник, письменник, редактор часописів Буковини, автор творів, темою яких було історичне минуле українського народу.
Мав псевдоніми: Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич, С. Волох.
Народився 5 травня 1836 року в Чернівцях у родині виклада¬ча філософії міської гімназії та духовної семінарії.
Прадід його свого часу втік з Литви й звався Сеульський Млака де Орочко, а дід переробив Орочко на Воробкевич. Частина прізвища Млака стала улюбленим псевдонімом Сидора.
Втративши батьків у дитячому віці, виховувався разом з братом Григорієм (майбутнім українським поетом, який виступав у пресі під псевдонімом Наум Шрам) у Кіцмані в дідуся Михайла і бабусі Параскеви. Саме бабуся навчила любити рідну мову, пісню та народ. З її уст діти чули силу-силенну казок, пісень, народних оповідань про козаків і турків.
Закінчив чотирикласну школу, гімназію і духовну семінарію в Чернівцях. У гімназії почав складати вірші й створювати до них музику. Ще з юнацьких літ збирав народні пісні, казки, оповідки.
Його вражала й наводила на роздуми схожість народних пісень Буковини з піснями Наддніпрянщини, Поділля і Галичини.
Захоплювався творчістю українських та російських письменників Т. Шевченка, Г. Квітки - Основ'яненка, І. Котляревського, Марка Вовчка, М. Гоголя, І. Тургенєва. Вивчав твори М. Шашкевича та М. Устияновича.
Музичну освіту здобув приватно в професора Віденської консерваторії Ф. Кренна, одержавши диплом учителя музики. У 1867 році Воробкевич переїздить до Чернівців, де викладає спів у Чернівецькій духовній семінарії та гімназії, а з 1875 року, після заснування університету у Чернівцях, викладає музику студентській молоді.
В цей час Сидір Воробкевич розгортає активну літературну діяльність, пише вірші, в яких висловлює любов до свого народу ("Моя Буковина", "Збудилась Русь", "Руська пісня"), розкриває життя та побут західно-українського селянства ("Рекрути"). 1877 року видав перший буковинський альманах «Руська хата».
Писав українською, німецькою та румунською мовами. У його літературному доробку-вірші, поеми, оповідання, новели, нариси, сміховинки, повісті реалістичного та романтичного характеру.
За життя письменника було видано збірку віршів «Над Прутом» (1901) за участю Ів. Франка.
Сидір Воробкевич-один із засновників і редактор журналу «Буковинська зоря», очолював «Руське літературне товариство», та студентське товариство «Союз».
У цей час Воробкевич утверджується як талановитий композитор.
Він створює пісні, хори, опери, мелодрами, оперети та інструментальні п'єси.
В його доробку понад 400 творів для хору (250 на власні слова), 40 романсів, 20 дуетів і квартетів.
Писав музику на слова Т. Шевченка, Ю. Федьковича, Ів. Франка, В. Александрі, М. Емінеску. Прекрасний мелодист, Воробкевич відіграв значну роль у розвитку музичної культури на Буковині й Галичині.
Один з найпопулярніших українських драматургів та театральних композиторів другої половини XIX століття, Воробкевич створив 18 оригінальних драм і оперет, написав музику до творів інших драматургів, у тому числі й до "Назара Стодолі" Т. Шевченка.
Водночас з українським збирав і румунський фольклор, видавав румунською мовою музикознавчі праці і навіть написав декілька поетичних творів.
Чимало творів митця перекладено німецькою, болгарською, російською та іншими мовами.
Помер Сидір Воробкевич 19 вересня 1903 року.
За словами Івана Франка, Сидір Воробкевич був одним з «перших жайворонків нової весни нашого народного відродження».
Диригент: Іван Остапович
Концертна організація: Львівський будинок органної і камерної музики
|