|
|
За даним журналу Forbes, зростання вартості скрипки роботи Антоніо Страдіварі або Джузеппе Гварнері випереджає зростання вартості золота і фондових ринків
10 травня 2019, п'ятниця
Поширити у Facebook
10 травня, 19:00 Презентація Фонду раритетних інструментів концерт «Секрети Страдіварі» в залі Національної академії мистецтв (вул. Бульварно-Кудрявська, 20)
Ми входимо в нову епоху креативної економіки, де мистецтво та культура відіграватимуть значну роль. Покупка скрипки в останнє десятиріччя стала безпрограшною інвестиційною ідеєю. Витвори мистецтва завжди приваблювали успішних людей, адже це показник статусності, смаку та витонченості. Серед усіх музичних інструментів найбільшим попитом користуються саме струнні: скрипки, альти, віолончелі та контрабаси. Найкращі майстри: Ніколо Аматі (1596-1684), Антоніо Страдiвapi (1644-1737), Джузеппе Гварнері «дель Джезу» (1698-1744) та Джованні Баттіста Гваданіні (1711-1786).
«Секрети Страдіварі» - це серія концертів, ініційованих СхідOperа (Харківським національним академічним театром опери та балету ім. Миколи Лисенка) в Харкові, Одесі, Львові та Києві з місією презентації бізнесу та меценатам нових можливостей інвестування у класичну музику через створення українського Фонду раритетних інструментів - однієї з найбільш поширених у Європі меценатських практик - купівлю раритетних інструментів для збереження у фондах та користування молодими музикантами.
Раритетні інструменти як об'єкт інвестицій істотно відрізняються від інших предметів антикваріату і образотворчого мистецтва. Їх неможливо сховати або покласти під скло. Вони постійно працюють на імідж власника. Скрипка не може не грати. Інструмент, на якому не грають «вмирає», «глохне». І це не фігура мови, а елементарний фізичний процес - інструмент втрачає свої основні музичні властивості. Саме тому усі власники струнних раритетів для підтримки інструмента в «робочому стані», від якого залежить і ціна інструменту, віддають інструменти в талановиті руки. Але як зрозуміти, кому довірити свою власність і свою цінність? Саме для цього існують фонди раритетних інструментів.
Інвестиції в раритетний інструмент представляють не тільки сильну інвестиційну привабливість, але й мають велику філантропічну спрямованість. Інвестор стає покровителем віртуозів, яким надаються інструменти в користування і вносить свій внесок до культурного ландшафту країни, враховуючи, що фонди раритетних інструментів є звичною європейською традицією, але досі були невідомими в Україні. Фактично, інвестор сприяє створенню нового культурного продукту у вигляді концертів, вистав, конкурсів, фестивалів та впливає на майбутнє музики в Україні. І що головне - рідкісні інструменти також є інструментами просування та популяризації музикантів. Раритетна скрипка – це вже бренд сам по собі, а у конкурентному світі топ-гравців життєдіяльність музикантів часто залежить від того, на якому інструменті вони грають.
Фонд – це майданчик для задоволення потреб усіх сторін та розвитку мистецтва. власник передає на зберігання інструмент, фонд його страхує та гарантує збереження. Далі фонд знаходить шляхом конкурсів, фестивалів чи інших знакових подій справді талановитих молодих музикантів, які заслуговують на підтримку і дає їм можливість тимчасово грати на таких інструментах. Саме тому ідея фонду поєднує три основні напрямки: промоцію інвестора + збереження культурної спадщини (обслуговування інструменту на належному рівні для збереження його технічних та музикальних характеристик і цінності) + філантропія.
Оскільки в Україні власні фонди відсутні, українські музиканти співпрацюють з європейськими фондами. Так, Михайло Захаров (м. Харків), який живе і працює в Австрії, грає на скрипці італійського майстра Джованні Пістуччі 1910 року. Саме Михайло, співпрацюючи з декількома європейськими фондами і агентствами, отримав можливість привезти скрипку майстра Гваданіні 1746 року для туру Україною.
Скрипаль українського походження Андрій Мурза (м. Одеса), який свого часу переїхав до Європи, з 2015 року грає на скрипці всесвітньовідомого італійського майстра Ніколо Аматі (це онук засновника кремонської школи Андреа Аматі), який понад три століття тому виховав майстрів Антоніо Страдіварі і Андреа Гварнері. Цю скрипку Андрію, як переможцю у конкурсі, надав в особисте користування німецький фонд «Сімфоні ма». У травні 2013 року подібну скрипку Ніколо Аматі на аукціоні Sngles & Hayday реалізували за 654 588 доларів США. А інший німецький фонд Deutsche Stiftung Musikleben в м. Гамбурзі надав молодому одеському скрипалеві Олексію Семененко скрипку Антоніо Страдіварі.
В концерті 10 травня візьмуть участь відомі українські музиканти, що гратимуть на історичних інструментах XVIII-XIX ст.: Михайло Захаров (скрипка), Австрія-Україна; Олексій Шадрін (віолончель), Німеччина-Україна; Роман Лопатинський (фортепіано), Україна; Алла Мішакова (сопрано).
В програмі прозвучать твори: Ф. Шуберта, Б. Лятошинського, А. Дворжака, іспанські романси. Особливістю концертної програми стане українська прем’єра циклу романсів Мирослава Скорика на вірші поета Богдана-Ігоря Антонича. Вперше цей твір прозвучав на концерті українських митців у Віденському Концертхаусі, 23 квітня 2019 року, де той самий склад виконавців за участю блискучого драматичного сопрано Тетяни Мельниченко став частиною фестивалю Ustream в рамках Року української культури в Австрії.
Після Києва проект рушає далі по українських містах: 12 травня – Львів, дзеркальна зала Львівського оперного театру, 15 травня – Одеса, Urban Music Hall.
Скрипка
В концерті партія скрипки виконується на унікальному інструменті, роботи майстра Джованні Батіста Гваданіні (23.06.1711 – 18.11.1786).
Джованні Гваданіні – один з найвідоміших та один з кращих майстрів, безпосередній учень самого Страдіварі. Інструменти зроблені в останній період його життя в Турині, вважаються кращими його роботами. Його син Джузеппе продовжив роботу свого батька.
На інструментах Гваданіні сьогодні грають як видатні академічні музиканти, так і поп-зірки, що популяризують класичну музику. Серед них Ванеса Мей та Девід Гарретт.
Вартість скрипок Гваданіні може сягати декількох мільйонів доларів.
Спеціально для нашого концерту була надана скрипка маестро Гваданіні 1746 року.
Уявіть, інструменту 273 роки. Ця скрипка пам'ятає часи Моцарта і Бетховена, вона пережила падіння імперій і буремне двадцяте століття. І всі ці роки не втрачала свого унікального звучання. Скрипаль Михайло Захаров зазначив, що це «приголомшливий інструмент».
Віолончель
Партія віолончелі виконується на інструменті майстра Ермініо Монтефіорі 1885 року.
Маестро Монтефіорі з Генуї (1841 – 1904) цікавий тим, що був самоучкою. Він досить пізно почав самостійно навчатись. Його майстерність досить спонтанна і виявляє його багаторічний досвід роботи як скульптора. В своїх роботах надихався Генуезькими майстрами XVIII століття, а тому форми його інструментів нагадують творіння майстра Паоло Кастелло. Він часто використовував старе дерево, знайдене в церкві Св. Томмасо (1154-1885 роки).
Загалом, сукупний вік струнних інструментів нашого концерту складає 407 років.
Цікавий факт: якщо від нинішнього року відняти сукупний вік інструментів, то отримаємо 1612 рік.
В цей час гетьман Сагайдачний здійснював свої успішні експедиції на узбережжя Османської імперії, а також того року шах Великих Моголів Шах Джахан одружився з Мумтаз-Махал, для якої буде споруджено Тадж-Махал.
Довідка:
Михайло Захаров
Михайло Захаров почав займатися грою на скрипці у 6-річному віці. З 2005 року живе в Австрії. З відзнакою закінчив Університет музики та театрального мистецтва у місті Грац (клас професора Бориса Кушніра). Виступав із концертами в Австрії, Польщі, Україні, Вірменії, Німеччині, Швейцарії. Лауреат міжнародних конкурсів. Як камерний музикант працював з такими всесвітньо відомими виконавцями як Борис Кушнір, Юліан Рахлін, Ніколай Цнайдер, Нобуко Імаі, Алєксєй Ігудесман, Міхаела Мартін, Міклош Перен’ї, Жерар Косе та ін.
Олексій Шадрін
Олексій є випускником музичної школи для особливо талановитих дітей при Харківському університеті мистецтв ім.Котляревського. З 2004 року отримував стипендії від фондів для талановитих дітей. Лауреат національних та міжнародних конкурсів. У 2016 році отримав ступінь бакалавра в Університеті музики, театру та медіа у місті Ганновер (клас професора Леоніда Горохова). В тому ж році його запросили до навчання у престижну Кронберг Академію в Німеччині, де він став студентом Франца Гельмерсона та Гарі Гофмана. Вокаліз Рахманінова у його виконанні на ClassicFM у Лондоні отримав більше ніж 40 тисяч прослуховувань протягом перших 24 годин.
Роман Лопатинський
Роман Лопатинський отримав свій перший конкурсний приз у 8-річному віці. Лауреат міжнародних конкурсів, учасник музичних фестивалів Турина, Парижа, Відня. Роман проводить активну концертну діяльність в Україні, Ізраїлі, Італії, Швейцарії, Німеччині, Японії, Франції, США. Наразі вдосконалює свою майстерність в Міжнародній фортепіанній академії в місті Імола (Італія) в класі Бориса Петрушанського. В березні 2016 року артист підписав контракт про співробітництво із австрійським концертним агентством Artphonia.
Алла Мішакова
Провідна солістка СхідОпера із унікальним драматичним сопрано. Лауреат міжнародних та національних конкурсів. З 2005 року у складі трупи театру гастролює до Іспанії, Німеччини, Австрії, Швейцарії, Португалії. В її репертуарі десятки ролей та сольних партій, серед яких треба відзначити партії Тоски («Тоска» Джакомо Пуччіні), Аїди («Аїда», Джузеппе Верді), Турандот («Турандот» Джакомо Пуччіні), Марії («Мазепа», Петро Чайковський), Норми («Норма» Вінченцо Белліні).
Виконавці: Роман Лопатинський, Олексій Шадрін
Джерело: За матеріалами прес-релізу
|