|
|
Симфонічні шедеври світової музики
27 січня 2014, понеділок
Поширити у Facebook
Джерело: Львівська філармонія
 2 лютого у Львівській філармонії на концерті прозвучать симфонічні шедеври світової музики: увертюра до опери «Оберон» Карла Марії фон Вебера, оркестрова сюїта № 1 з балету «Попелюшка» Сергія Прокоф'єва, енергійна й напрочуд колористична Румунська рапсодія Джордже Єнеску, а також віртуозні Варіації на тему рококо для віолончелі з оркестром Петра Чайковського.
Ці твори прозвучать у виконанні Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії під батутою заслуженого артиста України Віктора Плоскіни.
Сольну партію віолончелі виконає Ярослав Мигаль.
Постійні відвідувачі концертів симфонічної музики добре знайомі з увертюрою з «Оберона» німецького композитора Карла Марії фон Вебера, яка відіграє важливу драматургічну роль в самій опері. Ця опера є одним із кращих творів композитора (1826).
Вперше поставлена в Лондоні. У ній фантастика поєднується з реальністю.
Вебер вважається першим німецьким композитором, який глибоко розумів склад національної музики і підніс до високої художньої досконалості національний німецький фольклор.
В його операх лежить той фундамент, на якому Вагнер побудував «Тангейзера» й «Лоенгріна».
Балет «Попелюшка» російського композитора Сергія Прокоф'єва, оркестрова сюїта № 1 з якого прозвучить на концерті, належить до найвидатніших творів воєнних років. Його прем’єра відбулася у 1945 р. Це один з найпопулярніших сюжетів, який має понад тисячу втілень у фольклорі різних народів світу. Поєднання композиторських достоїнств партитури – її образності, мелодійної щедрості, драматургічної логіки та танцювальності зробили «Попелюшку» однією з кращих музичних казок у світі.
Музика румунського композитора Джордже Енеску складалася під впливом європейського романтизму. Надалі вона, розвиваючись паралельно з пошуками І. Стравінського, С. Прокоф'єва, а в оперному жанрі (опера «Едіп», 1910-1931) — Р. Штрауса, увібрала вплив нововіденської школи, неокласицизму, необароко. На всіх цих стадіях незмінно важливим і характерним для Енеску було звертання до румунського фольклору. Широко відомі дві його «Румунські рапсодії», одна з яких прозвучить на концерті.
На завершення вечора прозвучать Варіації на тему рококо для віолончелі з оркестром Петра Чайковського, вперше виконані 18 листопада 1877 р. під керівництвом Миколи Рубінштейна, виконував соло Вільгельм Фітценхаген.
Твір складається зі вступу, теми, складеної композитором, і семи варіацій на цю тему. «Варіації» – надзвичайно вишуканий і віртуозний твір, який Чайковський спеціально написав для цього інструмента. Про це, зокрема, дізнаємося із його статті в газеті «Русские ведомости» за 25 березня 1875 р., тобто за два роки до створення «Варіацій»: «...Віртуозне процвітання віолончелі таким чином приходить до останньої фази занепаду... його репертуар впродовж багатьох років зовсім не збагачується новими творами».
Виконання «Варіацій» Ярославом Мигалем — це справжня подія для музичного Львова, у якому є чимало шанувальників його творчості.
Колектив: Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії
Виконавець (артист): Ярослав Мигаль
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Концертний зал: Великий зал Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка
Джерело: Львівська філармонія
|