|
|
Українські музичні сезони в Парижі
Під акомпанемент... маніфестацій — на підтримку цілісності нашої держави
15 травня 2014, четвер
Поширити у Facebook
Уже третій рік парижани мають змогу познайомитися з талановитими українськими музикантами і творами наших композиторів. Ініціатива організації циклу концертів «Золоті сторінки української музики» належить директорові Культурно-інформаційного центру при Посольстві України у Франції Олегові Яценківському та його дружині Наталії Набоковій. До речі, нині у цьому будинку активно готуються до виборів Президента України (складають списки).
Про свою участь у голосуванні вже повідомили більше трьох тисяч українців, які живуть і працюють у Франції (саме у Культурному центрі проходить голосування). Перед концертом і після нього представники діаспори жваво обговорювали агресивні дії Росії, анексію Криму, військову підтримку сепаратистів-терористів на Сході нашої держави, а свою незгоду з діями керманича Кремля наші парижани висловлюють на акціях протесту, які майже щоденно проходять у французькій столиці!
Нагадаємо, у французькій столиці, історія якої пов’язана з найяскравішими музичними подіями і постатями найвизначніших геніїв різних часів, уже прозвучали твори Бориса Лятошинського і Мирослава Скорика, Євгена Станковича й Валентина Сильвестрова, Івана Карабиця та Олександра Козаренка, Валентина Бібіка й Володимира Птушкіна. Тут демонстрували своє мистецтво досвідчені майстри і молоді музиканти. З успіхом виступив у Парижі Національний ансамбль солістів «Київська камерата» на чолі з Валерієм Матюхіним.
До 100-річчя Національної музичної академії України ім. П. Чайковського було відзначено концертом талановитої молодої співачки Зої Рожок та відомої піаністки Людмили Марцевич — остання показала свою майстерність також у сольній програмі, основу якої склали класичні взірці світової фортепіанної літератури.
Велике враження справили на вимогливу аудиторію виступи молодих харківських музикантів, вихованців фортепіанного класу ректора Харківського університету мистецтв ім. І. Котляревського Тетяни Вєркіної, які представляли програму, присвячену ювілею Кобзаря. Парижани та представники української діаспори уже знають піаніста і музикознавця Ігоря Савчука, співачку Тамару Ходакову, скрипальку Богдану Півненко... Як пообіцяли організатори, найближчим часом вони планують провести концерт «Молоді музиканти на підтримку України», бо вражають, що високе мистецтво неодмінно має реагувати на виклики часу і протистояти руйнівним процесам, спровокованим агресивними діями Росії проти нашої країни...
«Музика на перетині часів та перехресті доль» — таку назву мала програма, підготовлена київськими музикантами: піаністкою Іриною Рябчун та співачкою Любов’ю Хахаліною. Вони познайомили паризьку публіку з камерними творами Ірини Губаренко і Валентина Сильвестрова, а також вперше у залі Культурно-інформаційного центру представили у концертній версії оперний твір. Відома моноопера Віталія Губаренка «Листи кохання» являє собою приклад культурного діалогу між Україною та Францією.
Композитора надихнула на звернення до незвичного жанру оперної моновистави лірична новела «Ніжність» французького письменника Анрі Барбюса. У ній змальовано образ жінки, для якої турбота про кохану людину виявляється сенсом життя. Такому коханню не знайшлося місця у світі жорстоких обставин, які роз’єднують людей... І у новелі, і в опері не роз’яснюється, які причини змусили героїню розлучитися назавжди з коханим Луї. Йдеться лише про те, що вона прийняла таке рішення свідомо і тепер думає, як допомогти втамувати заподіяний біль людині, яка для неї дорожча за власне життя! Саме задля цього перед тим, як покінчити із собою, вона пише листи, які він має одержати наступного дня після прощання, через рік, через дванадцять років (правду Луї зможе дізнатися лише в останньому листі)...
Моноопера «Листи кохання» написана для сопрано і незвичного оркестрового складу, до якого, крім струнних інструментів, увійшли чотири флейти, рояль і великий набір ударних. У паризькому концерті роль оркестру взяла на себе піаністка Ірина Рябчун, яка майстерно передала багатство оркестрових барв, світ вигаданих мрій і широку палітру прихованих драматичних переживань героїні твору. Виконавши складну за фактурою фортепіанну партію, Ірина Рябчун стала чуйним партнером для Любові Хахаліної. Останній вдалося вокальними засобами і за допомогою сценічного малюнку, в умовах камерного залу створити зворушливий образ тендітної молодої жінки, ніби втілення Ніжності, того почуття, яке народилося у вирі нестерпного болю та увінчало світлим серпанком фінал моноопери.
З фортепіанних творів Валентина Сильвестрова у виконанні Ірини Рябчун прозвучали «Ранкова музика» та «Вечірня музика» із фортепіанної «Сюїти у старовинному стилі». Дослідниця творчості композитора Марина Нєстьєва умовно віднесла цей твір раннього періоду до стилю ретро, пов’язаного із прагненням автора проникнути в художній світ віденських класиків і митців бароко, зберігаючи власну індивідуальність. П’ять вальсів та Колискова, створені 2012 року, стали яскравим прикладом новаторського трактування Валентином Сильвестровим жанру «багателей», який він немовби відкриває заново. Ірина Рябчун змогла передати властиву цим вишуканим творам прозорість і чистоту викладу, лаконізм думки, трепетне переживання кожного моменту звучання.
Творчість композитора Ірини Губаренко (1959—2004 рр.) була представлена на вечорі фортепіанними прелюдіями і двома частинами її вокального циклу. Свого часу її глибоко вразила історія життя і смерті київського поета Леоніда Кисельова (1946—1968 рр.), коли Ірина прочитала опубліковану посмертно збірку його віршів. Юнак, який писав вірші з 13 років, ще будучи школярем, дізнався про свою невиліковну хворобу. Більшість його українських віршів, у тому числі й ті, які використані у вокальному циклі Ірини Губаренко «Заспівайте, сестро», були написані на лікарняному ліжку. Поетичні твори самої Ірини, як і вірші Леоніда Кисельова, з’явилися друком уже в посмертних виданнях. Її поезії надихнули Валентина Сильвестрова на музичне втілення. У виконанні Любові Хахаліної та Ірини Рябчун прозвучали дві його вокальні мініатюри на вірші Ірини Губаренко, поєднані темою співвідношення часу і вічності, і розгорнутий вокальний монолог «Колоколенка». В останньому відтворено виразний музично-поетичний образ зруйнованої церковної споруди, голос якої продовжує лунати як таємничі небесні дзвони.
В організації та проведенні концерту взяли участь представники харківського видавництва «АКТА», генеральний директор Галина Федорець та її заступник Денис Ткаченко. Вони підготували афішу і чудовий буклет, у якому, крім іншого, надруковано оригінальний французький текст новели Анрі Барбюса і представлена новітня продукція. Це бесіди, статті й листи Валентина Сильвестрова, зібрані в монографії Марини Нєстьєвої. А літературна і поетична творчість ще однієї героїні паризького концерту Ірини Губаренко склала зміст книжки «Римський роман».
Автор: Марина Черкашина-Губаренко
Композитори:Валентин Сильвестров
Музикознавці: Марина Черкашина-Губаренко
Джерело: Газета "День"
|