Лисенко — Стеценко: триста років на двох! | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Лисенко — Стеценко: триста років на двох!
Стеценко Кирило
Лисенко — Стеценко: триста років на двох!
У Будинку актора відбулася непересічна музична імпреза: започатковано серію концертних програм «Ексклюзиви»
12 грудня 2012, середа
Поширити у Facebook

Лисенко — Стеценко: триста років на двох! Фото: Микола Тимченко Власне, унікальність цієї акції в тяжінні уваги музичної громадськості до магічної дати — 300 років! — віртуального ювілею двох визначних діячів української музичної культури — Миколи Лисенка, 170-ліття від дня народження якого широко відзначається в Україні впродовж нинішнього року, і його талановитого учня — Кирила Стеценка, 130-річчя якого минає також цього року.

У низці ювілейних заходів, присвячених вшануванню пам’яті Миколи Віталійовича, з-поміж яких — Міжнародна наукова конференція «Постать Миколи Лисенка у світовому історико-культурному контексті», що відбулася навесні в Музеї композитора, підготовлений музикознавцями Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України за її матеріалами збірник наукових статей у серії «Музична україністика. Сучасний вибір», а також нещодавній Міжнародний музичний конкурс імені М.Лисенка, ця резонансна акція посіла особливе місце.

За креативною задумкою онука композитора К.Стеценка — Кирила Стеценка-молодшого, вона мала сфокусувати увагу публіки на тяглості знаменитих українських музикантських династій, употужнивши її вагомість в уяві присутніх в залі простою математичною дією: 170 + 130 = 300! Насправді, з волі автора проекту — відомого скрипаля, педагога, продюсера Кирила Стеценка, програма цього неповторного вечора не лише об’єднала в концертному часопросторі музику двох знакових для української культури митців, а й сприяла заглибленню вдячної слухацької аудиторії у чудову, затишну атмосферу домашнього камерного музикування початку ХХ століття.

Знайомі та близькі присутнім українські мелодії, що нині, на жаль, так рідко лунають в ефірі радіо й телебачення, але на які миттєво відгукується генетична пам’ять меломанів, одразу занурили слухачів у неповторний світ української народної пісенності. Адже всі твори Кирила Стеценка, що звучали у першому відділі — «Пісня без слів», «Колискова», «Вечірня пісня» у виконанні К.Стеценка, солоспіви його діда у виконанні співачки Ганни Солоничної — щедро запліднені інтонаціями українського музичного фольклору.

Вони сповна розкрили елегійно-мрійливий, мелодійний звукосвіт композитора, його вразливу й трепетну душу, і слухачі винагородили виконавців заслуженими оплесками й вигуками «Браво!» Без сумніву, увага присутніх цього вечора була прикута насамперед до шляхетної постаті онуки Миколи Лисенка — народної артистки України, професора Ради Остапівни Лисенко, яка й нині, у свій 91-й рік, працює викладачем по класу фортепіано у Національній музичній академії.

У своєму вступному слові вона зазначила: «Мабуть, у всіх присутніх на слуху сумна, журлива музика знаменитого «Заповіту» Т. Шевченка «Як умру, то поховайте» на музику Г.Гладкого. І от уявіть собі: не так давно мені довелося почути цей твір із несподівано мажорною кодою. Він справив на мене дивовижне враження, мені вдалося дістати ці ноти, і саме сьогодні я виконаю для вас цю музику»...

Другий відділ концерту було присвячено творчості Миколи Віталійовича Лисенка. І тут не обійшлося без сюрпризу: «Героїчне скерцо» для фортепіано прозвучало у блискучому виконанні аспірантки Ради Остапівни Ма Сін Сін (Китай). Юна піаністка не лише віртуозно справилася із технічними труднощами цього твору, відчула стиль музики, а й примусила слухачів укотре усвідомити високий рівень професійної майстерності Миколи Лисенка — видатного композитора й піаніста європейського кшталту. У різних епізодах цього розгорнутого твору піаністці вдалося підкреслити й відверто салонні фрагменти, й романтичну поривчастість, і виділити баладні, героїко-епічні інтонації музики скерцо, що, зрештою, й виправдали назву цього твору.

Проникливо й задушевно прозвучала елегія «Сум» у виконанні відомого віолончеліста Тараса Менцинського. І після нього вибухово-темпераментно буквально увірвався у концертний простір залу Кирило Стеценко із виконанням скрипкової транскрипції знаменитої Другої рапсодії «Думка-шумка» М.Лисенка. Віртуозність і «гаряча», запальна енергетика скрипаля перекинулася публіці й наприкінці збурила просто шквал оплесків й вигуків «Браво, Кириле!»

Можливо, саме на такій високій емоційній ноті й варто було б завершити цей вечір, утім, публіка отримала ще один подарунок від композитора В. Ронжина, який зробив спеціально для Ради Остапівни перекладення для фортепіанного тріо п’єси М.Лисенка «Мрія» («На солодкім меду»). І ось ця елегійно-заспокійлива музика прозвучала у фантастично злагодженому виконанні Ради Лисенко (фортепіано), Кирила Стеценка (скрипка) і Тараса Менцинського (віолончель). Це був справжній апофеоз концерту, історичний момент єднання музичних династій Лисенків-Стеценків.

І не дивно, що на фінальній хвилі загального піднесення і артистів, і публіки після музичної частини програми ще довго тривав «інтерактив» — спільні фотосесії, а також церемонія роздачі автографів від Ради Остапівни, які вона на численні прохання щедро ставила у чудовому виданні — книжці-фотоальбомі «Світ Миколи Лисенка» (автори Тамара Булат і Тарас Філенко), що того вечора продавали у фойє.

Вечір видався навдивовижу емоційно розкутим, інтерактивним, пам’ятним, із рангу тих, що надовго залишаються у спогадах очевидців. Натомість, інтрига проекту серії концертів «Ексклюзив» цим концертом не вичерпується: вона, за словами організатора, матиме своє продовження. Але вже після новорічно-різдвяних свят.


Автор: Наталія Семененко
Фото: Микола Тимченко
Виконавці: Кирило Стеценко
Концертний зал: Концертний зал Будинку актора
Джерело: Газета "День"



Інші:

Остап Лисенко - диригент, етнограф, музикознавець, педагог (140 років тому)
Як спів впливає на здоров'я?
Чому варто побачити балет "Норовлива донька" в Національній опері
Мирослав Скорик – геній, який прославив українську культуру!
Грав навіть у засланні: це композитор Барвінський, який пережив радянські табори
Музика незламності: гімн ВМС України отримав сучасне аранжування
Топ-10 молодих і перспективних акторів українського театру
Імена майбутнього української музики
Хор «Гомін» не очікував такого резонансу: мільйонні перегляди відео, розпродані квитки, додаткові концерти, турне Україною
Чому вагітним варто слухати класичну музику: науковці відповіли
«Симфонія перемоги». Як Бетховен і син гетьмана України перемогли Гітлера
Шляхами пам’яті: присвята Мирославу Скорику та Борису Лятошинському
Оперний співак, педагог, керівник театру «Музична драма», професор консерваторії
Дев'ять років тому в бою з російським агресором загинув соліст Паризької опери Василь Сліпак
Як П'ята симфонія Бетховена, присвячена українцю, стала символом перемоги
Тиха революція
9 червня день пам'яті Василя Барвінського
Консульство - філармонія: 20 років співпраці
"Зозулька" Соломії, або Трагічна доля Ганни Крушельницької
Дослідження виявило вплив музики на мозкові ритми людини
Випуск 2025: свято музики і таланту!
Легендарна "Мелодія" Мирослава Скорика має 20 версій і звучить на планеті кожні три дні
8 театральних прем'єр, які не можна пропустити в червні
Короткометражний фільм “ALONG THE LINES” увійшов до програми престижного TRIBECA FILM FESTIVAL
Яка зарплата у вчителя музики: що демонструє середній показник по країні
Батько Мирослава Скорика у 1939-му заробляв 500 злотих, а у 1941-му - 600 рублів
Видавництво "Родовід", "Танго для трьох"
Економіка дозвілля — скільки коштують квитки до кращих театрів ЄС
Актуальність опери у вічних питаннях
День пам’яті Дмитра Гнатюка
30-ліття «Віртуозів Львова»
Новий жанр у кіно: Анастасія Мамонтенко представляє «Маніфест духовного андеграунду»
Навіщо оркестру диригент: відповідь, яка здивує навіть меломанів
Міг навчати музики, але обрав бій за майбутнє без війни: чому вчитель обрав гармату замість класу
Дніпровський режисер поставив спектакль у Маріупольському театрі
Як у Львівському органному залі лікують душі музикою
100 років від дня народження видатного українського оперного співака Дмитра Гнатюка
Фестиваль-Премія ГРА оголосив лонгліст
Хореографка Катерина Курман — про нову постановку "Соляріс" у Львові та сучасний балет
Сто п’ять миттєвостей успіху
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
120126_334.jpg