Музика Карабиця на україно-російському «кордоні» | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Музика Карабиця на україно-російському «кордоні»
Серединський Олег
Романський Сергій
Баженов Анатолій
Кучер Іван Йосипович
Квартет ім. М. Лисенка
Копиця-Карабиць Маріанна
Степанченко Галина
Кізлова Ольга
Карабиць Іван Федорович
Музика Карабиця на україно-російському «кордоні»
3 липня 2010, субота
Поширити у Facebook

Протягом двох тижнів у Москві та Києві відбувався Перший фестиваль пам’яті Івана Карабиця (1945—2002). У ньому брали участь молоді українські й російські виконавці. Звучала музика ХIХ—ХХI ст., але головним наповненням фестивалю стали твори класиків ХХ ст. і видатного українського композитора, що передчасно пішов із життя. Три камерних зали Москви й один київський протягом десяти вечорів заповнювали шанувальники камерної музики.

Програма завершального концерту в галереї Фонду сприяння розвиткові мистецтв на Подолі складалася з двох відділень. Перше, російське, відкрив Андрій Каретніков, який зіграв мажорні п’єси з циклу «24 прелюдії» для фортепіано Д.Шостаковича. Піаністові вдалося передати багатогранність кожної мініатюри, особливо — виразно-гротескові образи. Каретніков завершив виступ на точці високої напруги — 14-ю прелюдією, трагедійно-безвихідною і тужливою.

Другу скрипкову сонату С.Прокоф’єва, більше відому в перекладенні для флейти і фортепіано, блискуче зіграв лауреат міжнародних конкурсів у Москві, Белграді, Бухаресті, Празі, учасник фестивалів у Європі, Азії та Америці Станіслав Ярошевський. Молодий музикант володіє шляхетним, повнокровним і водночас легким та рухливим звуком. Він показав ясне розуміння образного змісту, відмінне відчуття стилю та форми.

Сонату для скрипки і фортепіано Б.Чайковського, яка нечасто виконується в Києві, цікаво подали Марина Діченко й Олександр Соколов. На завершення першого відділення вони зіграли український академічний «шлягер» — мелодію Мирослава Скорика, який був присутній у залі, з фільму «Високий перевал».

Другу половину вечора віддали струнному квартетові імені Лисенка. Цей колектив наступного року відзначатиме 60-ліття. Вже сорок років його очолює народний артист України Анатолій Баженов. Поруч із ним у квартеті — Олег Серединський (друга скрипка), Сергій Романський (альтист) і заслужений артист України Іван Кучер (віолончеліст). Виконані твори — квартет-поема І.Карабиця та восьмий квартет Д.Шостаковича. Перший створений українським композитором на спомин про сестру, яка рано пішла з життя, він сповнений страждання, глибокого болю, розпачу. Знаменитий опус Шостаковича написаний як автоепітафія. Композитор зазначав: «Якщо я колись помру, то навряд чи хтось напише твір, присвячений моїй пам’яті. Тому я сам вирішив написати таке». Прикметно, що квартет створений невдовзі після і під враженням вступу композитора в партію, чому він довго опирався, але чого так і не зміг уникнути. Настрій обох циклів передає повну безвихідь, похоронний морок.

Струнний квартет імені Лисенка — один із найбільш зрілих, справді фахових, найкращих наших ансамблів. І цього вечора він прозвучав бездоганно, глибоко, виразно.

Під час концерту до слухачів звернулася вдова Івана Карабиця, професор НМАУ Маріанна Копиця. Спогадами про композитора поділилися його соратники — Галина Степанченко, Юрій Зільберман, Мирослав Скорик. Прозвучало побажання бачити надалі й державну підтримку такого фестивалю.

Про сам проект «ДТ» розповів його артдиректор український піаніст Артем Ляхович:

— Ідея спільного російсько-українського музичного фестивалю належить чудовій жінці, москвичці, учасниці форуму forumklassika.ru Олені Ковальськи, яка має досвід організації низки концертів у Росії. Мені ж, внаслідок пильного знайомства з музикою Карабиця, належить думка об’єднати зусилля учасників фестивалю навколо його імені та творчості. Рушійною силою стало розуміння значення музики Карабиця, прагнення розширити географію її звучання.

Сам Карабиць організував і провів десятки великих акцій — фестивалів, міжнародних конкурсів, подальших закордонних гастролей лауреатів. Він мав чіткі уявлення про те, якими будуть їхні різноманітні програми. Ми з Оленою Ковальськи відразу ж визначилися в головному: прозвучить тільки російська й українська музика. А згодом, уже частково спонтанно, сталося, що часові рамки наближаються до ХХ ст. Хоча всі твори ХIX ст., що звучали, пов’язані з Україною. Чайковський, як відомо, багато чого написав у гостях на українській землі, використавши у своїх найвідоміших творах українські народні мелодії — у фіналі Першого фортепіанного концерту веснянку «Вийди, вийди, Іванку», а в Другій симфонії — жартівливу «малоросійську» пісню «Журавель». Мусоргський — це «Богатырские ворота в стольном городе во Киеве» тощо.

Редактор українського порталу академічної музики Олександр Пірієв став одним з організаторів цього фестивалю.

Що ж до контактів із музикантами, то всіх їх я відбирав і запрошував самостійно. Сподіваюся, це послужило стильовій і художній єдності нашого фестивалю...


Автор: Ольга Кізлова
Колективи: Квартет ім. М. Лисенка
Виконавці: Олег Серединський, Сергій Романський, Анатолій Баженов, Іван Кучер
Композитори:Іван Карабиць
Музикознавці: Маріанна Копиця-Карабиць, Галина Степанченко, Ольга Кізлова
Концертна організація: Національний портал академічної музики “Music-review Ukraine”
Концертний зал: Галерея Фонду сприяння розвитку мистецтв
Джерело: Газета "Дзеркало тижня"



Інші:

Остап Лисенко - диригент, етнограф, музикознавець, педагог (140 років тому)
Як спів впливає на здоров'я?
Чому варто побачити балет "Норовлива донька" в Національній опері
Мирослав Скорик – геній, який прославив українську культуру!
Грав навіть у засланні: це композитор Барвінський, який пережив радянські табори
Музика незламності: гімн ВМС України отримав сучасне аранжування
Топ-10 молодих і перспективних акторів українського театру
Імена майбутнього української музики
Хор «Гомін» не очікував такого резонансу: мільйонні перегляди відео, розпродані квитки, додаткові концерти, турне Україною
Чому вагітним варто слухати класичну музику: науковці відповіли
«Симфонія перемоги». Як Бетховен і син гетьмана України перемогли Гітлера
Шляхами пам’яті: присвята Мирославу Скорику та Борису Лятошинському
Оперний співак, педагог, керівник театру «Музична драма», професор консерваторії
Дев'ять років тому в бою з російським агресором загинув соліст Паризької опери Василь Сліпак
Як П'ята симфонія Бетховена, присвячена українцю, стала символом перемоги
Тиха революція
9 червня день пам'яті Василя Барвінського
Консульство - філармонія: 20 років співпраці
"Зозулька" Соломії, або Трагічна доля Ганни Крушельницької
Дослідження виявило вплив музики на мозкові ритми людини
Випуск 2025: свято музики і таланту!
Легендарна "Мелодія" Мирослава Скорика має 20 версій і звучить на планеті кожні три дні
8 театральних прем'єр, які не можна пропустити в червні
Короткометражний фільм “ALONG THE LINES” увійшов до програми престижного TRIBECA FILM FESTIVAL
Яка зарплата у вчителя музики: що демонструє середній показник по країні
Батько Мирослава Скорика у 1939-му заробляв 500 злотих, а у 1941-му - 600 рублів
Видавництво "Родовід", "Танго для трьох"
Економіка дозвілля — скільки коштують квитки до кращих театрів ЄС
Актуальність опери у вічних питаннях
День пам’яті Дмитра Гнатюка
30-ліття «Віртуозів Львова»
Новий жанр у кіно: Анастасія Мамонтенко представляє «Маніфест духовного андеграунду»
Навіщо оркестру диригент: відповідь, яка здивує навіть меломанів
Міг навчати музики, але обрав бій за майбутнє без війни: чому вчитель обрав гармату замість класу
Дніпровський режисер поставив спектакль у Маріупольському театрі
Як у Львівському органному залі лікують душі музикою
100 років від дня народження видатного українського оперного співака Дмитра Гнатюка
Фестиваль-Премія ГРА оголосив лонгліст
Хореографка Катерина Курман — про нову постановку "Соляріс" у Львові та сучасний балет
Сто п’ять миттєвостей успіху
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
100910_080.jpg