|
|
Музичний орган з овечими міхами і комп’ютерними технологіями
3 липня 2016, неділя
Поширити у Facebook
Джерело: Радіо Свобода
Орган фірми Aleksander Schuke: вага – 40 тонн, висота – 10 метрів, має понад 5,5 тисяч труб. Це буде найбільший клавішно-духовий інструмент в Україні й другий за величиною на пострадянському просторі.
Харків – У Харкові через кілька місяців зазвучить новий сучасний орган від німецьких майстрів. Інструмент встановлюють у спеціально зведеній для нього концертній залі Харківської філармонії. Філармонійний директор Юрій Янко не натішиться: задля комфорту й унікальної акустики зали є все: спеціальні панелі на стінах, рухомі конструкції, що змінюватимуть акустику зали для концерту соліста або великого оркестру, безшумні глядацькі крісла і, звісно ж, на почесному місці якісний красивий орган фірми Aleksander Schuke – у всьому світі в церквах, консерваторіях і концертних залах таких німецьких органів уже більше ніж вісім сотень. Він мав зазвучати у Харкові ще 8 років тому. Але інструменту вартістю 1,2 мільйона євро довелося пилитися чотири роки в складських ящиках, бо через брак бюджетного фінансування вчасно не змогли завершити будівництво нової органної зали.
Станіслав Калінін впродовж 14 років обертом ключа запускає орган чехословацької фірми «Рігер-Клосс» (Rieger-Kloss).
«Я вмикаю, – розповідає він. – Зараз запрацював мотор, зараз подається повітря в його легені. Хочете, аби я зіграв?»
З труб органу до церковного купола линуть звуки класичних творів.
Клавішно-духовий інструмент в Успенському соборі звучить від 1986 року. Занедбана за радянських часів православна церква, а за часів української незалежності повернута духовенству, більше не може ділити залу з органом, так вважають у Харківській єпархії Української православної церкви Московського патріархату. І років з десять тому духовенство наполегливо попросило обласну владу звільнити собор від концертів органної та камерної музики.
Паралельно філармонійне керівництво разом з тодішнім головою Харківської обласної адміністрації Арсеном Аваковим вирішує замовити новий орган і спеціально для інструменту звести концертну залу. Орган і акустичний простір зали – це одне ціле, пояснює харківський органіст Станіслав Калінін.
«Орган – це інструмент, який чи не наполовину складається з тієї зали, в якій він знаходиться. Власне, зала є його акустичною зовнішньою оболонкою, тому будь-який орган, де б його не встановлювали, особливо якщо йдеться про концертний орган, то його технічні характеристики, набір регістрів-тембрів залежить від того, в якому приміщенні встановлюватиметься. Так було 30 років тому, саме для приміщення зали в Успенському соборі, так само було і тоді, коли планували новий орган», – Станіслав Калінін, шостий постійний органіст за 30 років проведення концертів у Будинку органної та камерної музики. Через три-чотири місяці музикант почне життя з новим німецьким органом фірми Alexander Schuke – інструмент цими місяцями якраз збирають у щойно зведеному мультиакустичному залі філармонійного комплексу.
Солістка філармонії Юлія Радкевич з цікавості заглянула до зали, щоб подивитися на роботу майстрів і вухами відчути, що ж то за така хвалена акустика від австрійських та німецьких майстрів, а натрапила на щасливого директора Юрія Янка і радіожурналіста з мікрофоном.
Художній керівник філармонії благає: «Заспівай, прошу, заспівай ще один куплет».
Юлія виходить на сцену і, ніби доторкаючись, так обережно, обережно до чогось нового, невідомого, співає вокаліз із української народної пісні. «От і випробували акустику. (Юлія Сміється – ред.) Звук летить просто, він не затримується. Він просто усюди»», – ділиться враженнями оперна співачка.
Господар філармонійного комплексу на всі боки розхвалює залу, сцену, усюди водить, все показує, бо ж у нього позаду десять років складної боротьби за створення, як він сам каже, «Будинку музики».
Нову залу із сучасним органом Харківська обладміністрація передбачала відкрити до 2010 року.
Але на заваді цьому стали політичні чвари і безгрошів’я, які гальмували будівництво самого філармонійного комплексу і, відповідно, збірку органу, привезеного ще 2012 року, – деталі інструменту в складських приміщеннях з клімат-контролем припадали пилом чотири роки.
Сьогодні біля органу і в середині корпусу, де знаходиться електромотор, компресор, міхи, купа проводів, труб і трубочок, клапанів, електромагнітів тощо, порається команда німецької фірми Aleksander Schuke – в майстернях саме цієї всесвітньо відомої фабрики проектували і виготовляли концертний орган.
– А як називається Ваша професія?
«Будівельник органів», – з трепетом і повагою Матіас Рор називає свій рідкісний фах. Понад століття майстри фабрики Aleksander Schuke вручну із справжніх, нештучних матеріалів виготовляють органи, в яких поєднуються класична механіка і сучасні – електронні, ба навіть комп’ютерні технології.
«Так, так. Все нове, що почали робити зі штучних матеріалів, виявилось нестабільним. Наприклад, оця обшивка для великого сховища, яка тут всередині, зроблена зі шкіри та деревини, тому що немає нічого кращого. Схожа ситуація із органними трубами. В часи індустріалізації метали ставали все чистішими, без домішок, а старовинні органи так гарно звучать, тому що метал не був таким чистим», – розповідає Радіо Свобода Матіас Рор керівник групи від Aleksander Schuke, що збирає інструмент.
Новий німецький орган – зручніший і багатший за звуковою палітрою від чехословацького побратима: для музиканта чотири мануали – ряди клавіш, міхи з овечої шкіри, 72 регістра, а ще педалі, що натискаються ногами. Органіст може скористатися тисячею комбінаціями, що полегшить роботу самого органіста і його асистента при укладанні партитури для концертів. Зрештою, спеціальна комп’ютерна програма тепер дозволяє органістові наперед набрати складні епізоди партитури і закласти в сам інструмент, каже Матіас Рор.
«У гравця є можливість записати вдома за комп’ютером окремі регістри, а потім тут з флешки скопіювати на орган. Тепер за допомогою однієї клавіші чи натиску ноги можна буде налаштувати орган так, як потрібно йому. Гравцеві вже непотрібні помічники для цієї роботи», – розповів будівник органів.
Орган фірми Aleksander Schuke створений в стилі німецького необароко: вага – 40 тонн, висота – 10 метрів, має понад 5,5 тисяч труб. Це буде найбільший клавішно-духовий інструмент в Україні й другий за величиною на пострадянському просторі – після органу в Калінінграді (Росія), колишньому Кенінґсберзі.
Сам інструмент знаходиться на другому ярусі сцени – поруч з органістом зможуть стати солісти або камерні ансамблі, а внизу на сцені виступатиме великий симфонічний оркестр філармонії із хором. Над сценою спеціальні панелі, що рухаються. Ними можна змінювати геометрію стелі, таким чином змінюється акустика височезної 18-метрової зали, залежно від вимог концерту. Так облаштовані європейські концертні зали, розповідає головний диригент академічного симфонічного оркестру і керівник Харківської філармонії Юрій Янко.
«Впродовж двадцяти хвилин. Це ми зможемо зробити або перед самим концертом або в антракті, наприклад, в першому відділені була одна акустика, скажімо, для соліста або для оркестру, а в другому відділенні буде геть інша акустика для органу», – пояснює Юрій Янко.
Монтаж головного інструменту філармонії та встановлення безшумних крісел, що будуть обшиті спеціальною відбиваючою звук тканиною, планують завершити до середини серпня, після чого урочисто відкриють концертну залу. Втім на повну зазвучати орган зможе тільки десь у листопаді, коли фахівці зі звуку з фірми Aleksander Schuke разом з харківським органістом Станіславом Калініним налаштують інструмент, досягнуть ідеального звучання кожної ноти. А тим часом Калінін ще у першій органній залі прагне максимальної віддачі слухацькій аудиторії й перед самим своїм старим другом – органом.
«Орган – це живий інструмент, який дихає разом з виконавцем, це інструмент, з яким потрібен особистісний контакт для того, щоб могло вийти щось спільне», – каже Калінін.
На афішах концертів органної та камерної музики повідомляється про останні музичні імпрези в Успенському соборі. Для філармонійного керівництва кожен день перед прощанням з чехословацьким інструментом дедалі більше нагадує про невирішену проблему, а куди подіти ««Рігер-Клосс»?
«Подальша доля цього інструменту особисто мені абсолютно не відома. Я фантазую: навіть якщо зараз питання з новим власником цього органу не буде вирішено, то, можливо, ми зможемо відшукати місце для зберігання, і цей орган переживе в якомусь такому складському вигляді до тих часів, поки не буде знайдена нова зала з новим власником. Я насправді дуже вірю, що колись я приїду в невідоме мені місто, в невідому мені залу і зможу доторкнутися до цього інструменту. Головне, щоб інструмент не розвалили – це найгірший сценарій, але досить ймовірний», – каже Станіслав Калінін.
Автор: Володимир Носков
Діяч мистецтв: Юрій Янко
Концертна організація: Харківська обласна філармонія
Джерело: Радіо Свобода
|