| Стаття |
|
|
|
|
Рахманінов та Україна
Новий погляд на художній універсум класика: Чернігів і Харків
2 квітня 2013, вівторок
Поширити у Facebook
 У каскаді цьогорічних світових музичних ювілеїв урочистості з нагоди 140-річчя від дня народження Сергія Рахманінова набувають в Україні особливого розмаху.
З 21 березня по 2 квітня у Чернігові триває Міжнародний фестиваль класичної музики «Сіверські музичні вечори», який цьогоріч повністю присвячено творчості Сергія Васильовича Рахманінова (засновником форуму є Микола Сукач, головний диригент Чернігівського симфонічного оркестру «Філармонія»).
Почесним гостем став Олександр Єрмаков — директор Музею Рахманінова у с. Іванівка Тамбовської області, людина, що підняла маєток композитора з руїн і впродовж 40 років є його ангелом-охоронцем. Він розповів багато цікавого та невідомого про життя маестро і його сім’ї. «Сіверські музичні вечори» фінішують 2 квітня — у день народження Сергія Рахманінова — виконанням першого і останнього опусів класика — Концерт №1 для фортепіано з оркестром і «Симфонічних танців» (соліст Вадим Руденко, Росія). А нині музестафету ювілейних заходів продовжують харків’яни.
З плином часу гіпнотична харизма видатного російського композитора, піаніста й диригента не зменшує сили свого впливу на культурні процеси, що відбуваються в музичному всесвіті. Навпаки — з кожним роком інтерес до спадщини маестро лише зростає. Як, власне, і потужний магнетизм постаті самого митця, одного з титанів Срібного віку, стабільно утримує в своєму силовому полі увагу музикантів найвищого рейтингу — піаністів, співаків, диригентів, режисерів, балетмейстерів, музикознавців.
Сьогодні як ніколи стає очевидним: С. Рахманінов-митець належить світові. Але саме в Харкові під брендом «С. Рахманінов та Україна» нині проходить один із найпрезентабельніших музичних фестивалів.
Українські «маршрути» у творчій біографії Сергія Васильовича добре відомі. В 1913-му Рахманінов долучився до відкриття Київської консерваторії (нині — Національна музична академія України ім. П. Чайковського).
У вересні 1898 року знаменитий меценат Сава Мамонтов влаштував Сергію Рахманінову, Федору Шаляпіну, Антону Секар-Рожанському та іншим відомим музикантам концертний тур по містах півдня Росії (Харків, Київ, Одеса, Ялта). Поїздка мала тріумфальний успіх. Закінчилася вона у Криму, в Алупці. Останній концерт видатного композитора, піаніста й диригента відбувся на терасі Воронцовського палацу просто неба при світлі місяця й зірок, із двома канделябрами на роялі. Та Сергій Васильович грав напам’ять, і додаткове освітлення йому не знадобилося...
Рахманінов відіграв доленосну роль у житті двох славетних співачок — уродженок Києва — Ніни Кошиц та Ксенії Держинської, чимало зробивши для розвитку їхнього таланту та блискучої артистичної кар’єри.
У січні 1911 року в Києві місцевим відділенням РМТ було влаштовано два концерти Рахманінова.
«27 січня Рахманінов давав свій концерт як піаніст. Давно не пригадують кияни такого дивовижного концерту, як його. Всі квитки було продано. Приймали його із захопленням. Подібних овацій я не пригадую. Всі просто збожеволіли від захвату. Був весь музичний світ... Я радію, що Київ його так приймав», — згадувала Ксенія Держинська. Невдовзі вона отримала від маестро карточку з автографом і нотною цитатою із романсу «Отрывок з Мюссе». Вона стала її талісманом, з яким Ксенія розпочала свою блискучу кар’єру професійної співачки.
В 1914 р. композитор привів її у московський Большой театр... Так, за сприяння Рахманінова здійснилася заповітна мрія Держинської — співати на одній сцені з Шаляпіним і Собіновим. Свідчень тісних зв’язків Рахманінова з Україною— безпосередніх й опосередкованих — існує чимало. Тож, мабуть, на часі є наше «музичне приношення великому С. В. Рахманінову», як назвала Міжнародний фестиваль-конкурс «С. Рахманінов та українська культура» відомий харківський музикознавець, професор Лариса Трубникова.
Започаткований 1998 року з ініціативи Лариси Трубникової — засновника конкурсу вокалістів на основі Благодійного фонду на честь родини Алчевських, Рахманіновський фестиваль нині має міжнародний розголос. У 2004 році форум внесено у Всесвітній реєстр Рахманіновських фестивалів та прийнято до складу Всесвітнього Рахманіновського товариства.
Нагадаємо, що його штаб-квартира знаходиться в Лондоні, а президентом є знаменитий піаніст і диригент Володимир Ашкеназі, семиразовий володар престижної премії «Греммі» в номінації «Виконання класичної музики». Саме за його пропозиції Рахманіновський фест Харкова удостоївся честі посісти заслужене місце у світовій спільноті однодумців — своєрідному «фан-клубі» Рахманінова.
Вже сам по собі факт такого «безперебійного» тривалого життя фестивалю, присвяченого класику, в наші, фінансово нестабільні часи, свідчить про його життєздатність і актуальність. Нині форум употужнився низкою непересічних «дочірніх» імпрез. Це — щорічні Міжнародні конкурси вокалістів імені Івана Алчевського та «Алчевський-дебют», міжнародні науково-теоретичні симпозіуми «С. Рахманінов: на зламі століть», розгорнуті експозиції образотворчих робіт українських майстрів, майстер-класи відомих виконавців тощо.
Видано сім випусків збірок наукових праць, які збагатили світову музикознавчу думку у сфері вивчення феномена творчості С. Рахманінова. Концертні виступи в рамках фестивалю професорів Андрія Писарєва, Олександра Гіндіна, Павла Нерсесьяна, лауреатів міжнародних конкурсів П’єра Корню, Олексія Набіуліна, Вадима Руденка, Ігоря Четуєва та інших піаністів сформували яскравий «ландшафт» самобутніх інтерпретацій фортепіанних опусів Рахманінова.
Паралельно в межах щорічних Рахманіновських фестивалів відбувалися наукові симпозіуми, в яких взяли участь відомі вчені з Москви, Санкт-Петербурга, Естонії, Нідерландів, Німеччини, Канади, Молдови, Франції, Японії, США.
З огляду на таку вражаючу панораму мистецьких заходів, «втягнутих» в орбіту Рахманіновського фестивалю, мимоволі виникає припущення про якісь приховані стимули, необхідні для реалізації такого масштабного проекту. І певна таємниця тут існує. Справа в тому, що родина Лариси Трубникової — генерального директора і художнього керівника фесту — генетично пов’язана з родом Рахманінових (по лінії її чоловіка), а її власний рід — із відомою в Україні сім’єю Алчевських, з-поміж яких були промисловці, банкіри, меценати, співаки, композитори і поети. Можливо, це є свідченням феномену генетичної пам’яті, що спонукає нащадків до дій, достойних своїх визначних попередників?..
Основний акцент нинішнього Рахманіновського фесту зроблено на презентації програм із фортепіанної музики. На концерті-відкритті VII Міжнародного конкурсу вокалістів імені І. Алчевського «Алчевський-дебют» виступили члени журі: почесний голова журі — народний артист Естонії, соліст Національного театру опери та балету «Естонія», професор Естонської академії музики Маті Пальм, співголова журі — народний артист України, професор НМАУ ім. П. Чайковського Олександр Востряков, а також члени журі — народний артист Югославії, соліст оперного театру «Нові-Сад» (Сербія) Браніслав Ятич, призер ІІ конкурсу «Алчевський-дебют», соліст Харківської опери Сергій Замицький.
День народження композитора, 2 квітня, відомий російський піаніст, професор Московської консерваторії Андрій Писарєв відзначить виконанням шедеврів класика — Другого фортепіанного концерту та Рапсодії на тему Паганіні. Саме цьому виконавцю було надано почесне право відкривати перший концерт Рахманіновського фесту 1998 року.
Несподівану образно-тематичну «модуляцію» у джазову сферу здійснить програма концерту 4 квітня під назвою «С. Рахманінов та фольк-поп-джаз», окрасою якої стане Парад ансамблів народних музичних інструментів під керуванням професора Ігоря Снєдкова. В цей же вечір темброву мозаїку концерту урізноманітнять виступи арфістки Іріади Побережної (США), піаніста Ільдара Ханнанова (США) та органіста Станіслава Калініна (Україна).
У концертній програмі лауреата міжнародних конкурсів Дмитра Оніщенка звучатимуть твори Ф. Шуберта, Музичні моменти та Варіації на тему Кореллі С. Рахманінова.
Незаперечний інтерес викличе у публіки презентабельна програма концерту з творів В. А. Моцарта, П. Чайковського, М. Лисенка виконавців зі США — Діна Вайтсайда, Тараса де Сіна, Степана Барки та Академічного симфонічного оркестру Харківської обласної філармонії.
Фінальний концерт фестивалю відбудеться за участю молодого російсько-американського піаніста, члена Всесвітнього Рахманіновського товариства Івана Мощука, якого (тоді 19-річного музиканта) 2010 року було названо «найвидатнішим виконавцем сучасності» і «відмінним інтерпретатором Рахманінова». Пройдуть майстер-класи провідних учених-музикознавців — професора Московської консерваторії В. Медушевського, академіка, професора Ростовської консерваторії Н. Бекетової, професора Санкт-Петербурзької консерваторії Л. Скафтимової, професора університету Пібаді (Меріленд, США) Ільдара Ханнанова та інших фахівців.
Без сумніву, такий різноманітний й змістовний ювілейний фестиваль, присвячений ювілею Сергія Рахманінова, сприятиме поглибленому суспільному усвідомленню воістину неосяжного художнього універсуму геніального митця.
Автор: Наталія Семененко
Концертна організація: Харківська обласна філармонія
Конкурс (фестиваль): Міжнародний фестиваль "С. Рахманінов і українська культура"
Джерело: Газета "День"
|