9 червня день пам'яті Василя Барвінського | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
9 червня день пам'яті Василя Барвінського
9 червня день пам'яті Василя Барвінського
Згадуємо про видатного українського композитора, піаніста, диригента, педагога, музикознавця...
9 червня, понеділок
Поширити у Facebook

Згадуємо про видатного українського композитора, піаніста, диригента, педагога, музикознавця, зятя науковця Івана Пулюя, а ще - "ворога народу", який відбув 10 років мордовських таборів (1888-1963 рр.).


Протягом 25 років твори композитора були вилучені з концертів. Радянська влада робила все, щоб його забули. А відродження його імені почалося лише з 1989 р.
"Етично важливо повернути Барвінського. Це наш великий композитор, якого ми не знаємо. Як людина я просто зобов'язана щось зробити, аби цю музику ми почули, прийняли як свою. Нам просто відбили пам'ять, і ми повинні її повернути. Ноти творів по всьому світу збирали його учні. Знаходили в Аргентині, Америці.

Але велика частина втрачена. Третина чи половина не дійшла. Барвінський дещо сам згадав, коли повернувся з таборів.", - Наталя Половинка, актриса і співачка.

У 1970 р. прем'єру віолончельного концерту Барвінського, який він написав у таборі з думкою про сина-віолончеліста, виконали в Білому домі. У 1937 р. музика Барвінського звучала на перших спробах телетрансляції в Британії. У ХХ ст. він поширював славу України за кордоном.

Народився майбутній композитор в Тернополі. "Рід Барвінських - один з найдавніших в Україні, він подарував багатьох діячів української культури. Це була родина справжньої української інтелігенції, яка щодня тяжко працює для долі свого народу.", - Уляна Косменко, викладачка Львівського музичного фахового коледжу ім.С. Людкевича. Його прадід був ректором Львівського університету. Тато Василя Барвінського був видатним педагогом, впроваджував українську мову в школи, очолював державний секретаріат освіти і віросповідань ЗУНР, а мама була співачкою і піаністкою. Невдовзі після народження Василя родина переїхала до Львова.
Василь Барвінський закінчив Львівську консерваторію, потім вступив на юридичний факультет Львівського університету, але у 1907 р. виїхав до Праги для продовження музичної освіти. Навчався в Карловому університеті в Празі. Ще навчаючись, Василь Барвінський написав великий твір "Українська рапсодія". Був успішним піаністом, концертував, але як згадував: "Я, всупереч моїм первісним намірам залишитися в Празі, на бажання мого батька переїхав літом 15-го року до Львова". Працював на посаді директора і професора Вищого музичного інституту ім. М.Лисенка, керував хором товариства "Боян", виступав з концертами. У 1917 р. створив "Урочисту кантату" і кантату "Заповіт" на слова Т.Шевченка.

Василь Барвінський - автор увертюри до опери "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці", склав збірку 38 українських народних пісень для фортепіано, фортепіанну збірку колядок і щедрівок, популярну збірку з 20 дитячих п’єс. Створив кантату "Наша пісня, наша туга", працював над ораторією "Володимир Великий" (цей задум не було здійснено) і над обробкою народних пісень. і наспівів. Василь Барвінський був прекрасним піаністом. У Львові він часто виступав у лекціях-концертах і на радіо з бесідами про композиторів. У 1938 р. святкували ювілей композиторської діяльності В.Барвінського. З цієї нагоди відбулися концерти і радіопередачі з творів композитора. Від Вільного Українського Університету в Празі він отримав почесний диплом доктора.

Василь Барвінський 33 роки очолював спочатку музичний інститут, потім Львівську консерваторію.

За тиждень до 60-річного ювілею Василя Барвінського викликали до Києва і заарештували. У в’язниці катуваннями примусили підписати дозвіл на знищення усіх своїх творів. Що може бути страшніше для композитора. Він був нарізно з дружиною 10 років. Вони відбували покарання в сусідніх таборах. "Він сидів разом з Йосипом Сліпим. Вони були в одному бараку. Їх саджали навпроти і вони мусили терти цеглу об цеглу. Митрополит Йосип Сліпий і ректор консерваторії Василь Барвінський, вони сиділи в тих робах і там, на тому подвір’ї, мовчки терли цеглу. Єдина зустріч з дружиною була на засланні. Наглядач сказав, якщо вони будуть розмовляти, то тільки російською. І вони просто тих пів години мовчки трималися за руки.", - Уляна Косменко.

Після повернення із заслання в 1958 р. Василь Барвінський зосередився на тому, щоб відновити з пам’яті ті твори, рукописи яких попалили під час його арешту. Над цим він працював до самої смерті.

Помер Василь Барвінський 9 червня 1963 р. у Львові. Був реабілітований у 1964 р. завдяки багаторічним зусиллям львівських композиторів, зокрема Анатолія Кос-Анатольського.

"Якимось чудом, дивом деякі його твори від учнів, їх переписували від руки, вони знаходяться в різних куточках світу. Десь хтось в якихось своїх домашніх архівах сховав. І потроху вони повертаються.", - розповіла Роксоляна Пасічник, працівниця музею Соломії Крушельницької.










Інші:

9 червня день пам'яті Василя Барвінського
Консульство - філармонія: 20 років співпраці
"Зозулька" Соломії, або Трагічна доля Ганни Крушельницької
Дослідження виявило вплив музики на мозкові ритми людини
Випуск 2025: свято музики і таланту!
Легендарна "Мелодія" Мирослава Скорика має 20 версій і звучить на планеті кожні три дні
8 театральних прем'єр, які не можна пропустити в червні
Короткометражний фільм “ALONG THE LINES” увійшов до програми престижного TRIBECA FILM FESTIVAL
Яка зарплата у вчителя музики: що демонструє середній показник по країні
Батько Мирослава Скорика у 1939-му заробляв 500 злотих, а у 1941-му - 600 рублів
Видавництво "Родовід", "Танго для трьох"
Економіка дозвілля — скільки коштують квитки до кращих театрів ЄС
Актуальність опери у вічних питаннях
День пам’яті Дмитра Гнатюка
30-ліття «Віртуозів Львова»
Новий жанр у кіно: Анастасія Мамонтенко представляє «Маніфест духовного андеграунду»
Навіщо оркестру диригент: відповідь, яка здивує навіть меломанів
Міг навчати музики, але обрав бій за майбутнє без війни: чому вчитель обрав гармату замість класу
Дніпровський режисер поставив спектакль у Маріупольському театрі
Як у Львівському органному залі лікують душі музикою
100 років від дня народження видатного українського оперного співака Дмитра Гнатюка
Фестиваль-Премія ГРА оголосив лонгліст
Хореографка Катерина Курман — про нову постановку "Соляріс" у Львові та сучасний балет
Сто п’ять миттєвостей успіху
Повітряні коридори життя
«Два кольори душі Дмитра Гнатюка»
Вінницька дослідниця Лариса Семенко видала унікальну монографію про Леонтовича
«Letters and Notes». Музика Грабовського на Ukrainian Contemporary Music Festival
«І в той момент стався вибух»: нові свідчення про російський авіаудар по драмтеатру у Маріуполі
Як дивитися оперу
26 лютого день пам'яті Костянтина Данькевича
Музиканти Київського симфонічного оркестру стали біженцями у Німеччині, але збирають повні зали на своїх концертах
Як народжується балет «Соляріс» Олександра Родіна?
Що запорожець робив за Дунаєм? Історія культової української опери та її видатного творця
Бетховен присвятив кілька своїх симфоній другу-українцю: хто це був
Ігор Шамо відмітив би ювілей
Олена Михайлівна Потапова відмітила ювілей
ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС НА НАПИСАННЯ І ПОСТАНОВКУ КАМЕРНОЇ ОПЕРИ У ЛЬВІВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ОПЕРІ
Корифейка української опери
11 лютого 1938 року в селі Довбиші Баранівського району Житомирської області народився видатний український хоровий диригент і композитор, Народний артист України Анатолій Пашкевич
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
11.jpg