| Огляд |
|
|
|
|
Новий формат Різдвяного фестивалю
Фінальний акорд в Одеській опері — Симфонія №9 Бетховена — пролунав на Щедрий вечір
14 січня 2016, четвер
Поширити у Facebook
Джерело: Газета «День»
З ініціативи головного диригента Одеської опери Олександру Самоїле щорічний Різдвяний фестиваль, проведення якого стало традицією, набув нової якості. У програмі були запропоновані твори світової культури.
Відкрився форум ораторією Ф. Мендельсона «Ілія», яку меломани вперше почули в Україні. Це масштабне дійство розраховане на розгалужений виконавський склад: великий оркестр, хор, солістів, серед яких провідна роль належить виконавцеві складної партії біблійного пророка Ілії. Історія його житія відтворена в низці ключових драматичних подій, у яких постає образ Ілії — непохитного воїна Божого, який здатен іти наперекір відступництву можновладців та ворожим настроям натовпу.
Свою майстерність як у динамічних рухливих номерах, так і в ліричних фрагментах продемонстрував хор Одеської опери, дбайливо виплеканий його багаторічним керівником Леонідом Бутенком. Нарівні з хором та оркестром успіх твору забезпечив провідний соліст театру Василь Навротський. Він створив багатовимірний образ Ілії, суворого і незламного, коли йшлося про покарання відступників від істинної віри, співчутливого до горя вдовиці, сина котрої повернув до життя, твердого в молитві, розгубленого і знесиленого в миті розпачу.
Ідею синтезу звукових, зорових образів та своєрідних просторових ефектів продовжив сольний фортепіанний вечір відомого піаніста світового рівня, одночасно й художнього керівника театру Бориса Блоха. Він запропонував ґрунтовну програму з творів Ференца Ліста і Фредеріка Шопена, якій дав назву «Благословення...». Із Різдвяною тематикою була пов’язана п’єса Ліста «Благословення Бога на самоті», яка входить у його масштабний фортепіанний цикл «Поетичні та релігійні гармонії». Цей рідко виконуваний у концертах твір належить до репертуару Бориса Блоха і записаний ним на компакт-диск поряд з трьома зошитами «Років мандрів» та іншими творами угорського митця. Концерт мав ще один привабливий підзаголовок: «У силуетах зали: погляд зі сцени». Слухачам були запропоновані місця прямо на сцені обличчям до глядацької зали. Коли внутрішня завіса піднеслася догори, відкрилася чарівна поетична картина. Чорний рояль на авансцені зі строгою постаттю піаніста вимальовувався виразним силуетом на тлі освітленого постійно оновлюваними барвами порожнього оперного залу унікальної будівлі одеського театру. Майстерна робота талановитого художника по світлу В’ячеслава Ушеренка виступала в гармонійному поєднанні з музикою. Низку асоціацій з новелами Гофмана та з відомою кінострічкою «Примара в опері» доповнила короткочасна таємнича поява на другому ярусі в момент звучання згаданої п’єси Ліста тендітної молодої жінки у старовинному білому вбранні.
Дещо несподіваним у Різдвяній програмі видалося запропоноване піаністом виконання відомої Сонати №2 Ф. Шопена з її трагічними образами і з траурним маршем у третій частині. Трагізм і драматичний надлом музики сонати Б. Блох ще більше підсилив своєю інтерпретацією, наблизивши образний світ цього пізнього твору композитора до експресивних «мефістофельських» мотивів Сонати Сі мінор Ф. Ліста. Однак сенс вибору твору і запропонований загострений ракурс його інтерпретації стають зрозумілими, коли згадаємо, в який тривожний неспокійний час ми живемо. Адже звістки про бійців АТО, які загинули від ворожих провокацій, продовжували надходити й Новорічної ночі...
Першими виконаннями в Одесі хорових творів Різдвяної тематики привабив слухачів третій вечір. На ньому в супроводі оркестру театру виступив хор Одеської національної музичної академії імені А. Нежданової (художній керівник Г. Ліознов, хормейстери Г. Шпак, В. Регрут). Програма, яку підготував диригент Ігор Чернецький, складалася з раннього твору Missa di Gloria Дж. Пуччіні та Glоria Ф. Пуленка. Окрасою цього концерту стала відома українська колядка, яку на завершення разом з дитячим ансамблем виконали всі учасники.
У заключному концерті Різдвяного форуму пролунала Дев’ята симфонію Бетховена. У цьому сезоні симфонія звучить під склепінням визначної споруди — Одеського оперного театру — вже вдруге. Наприкінці грудня цей найвизначніший твір світового музичного мистецтва почули відвідувачі щорічного концерту на завершення календарного року.
Автор: Марина Черкашина-Губаренко
Концертна організація: Одеський Національний академічний театр опери та балету
Концертний зал: Концертний зал Одеського Національного академічного театру опери та балету
Конкурс (фестиваль): Різдвяний фестиваль в Одеській Опері
Джерело: Газета «День»
|