|
Світла пастораль
На фестивалі Нової музики IV «Книжкового Арсеналу» прозвучала прем’єра вокального циклу «Піснеспіви» В.Сильвестрова на вірші Т. Шевченка
15 квітня 2014, вівторок
Поширити у Facebook
У залі Арсеналу високе склепіння, цегельні стіни, колони, що підносяться у височінь.
І коли камерний хор «Київ» під керуванням Миколи Гобдіча, зачаровуючи слухачів бездоганним співом а capella, виконував «Піснеспіви», не полишало відчуття — ми в старовинному храмі.
А оскільки храм — це зібрання скерованих до добра людей, то саме так все і відбувалося, і Кобзар був з нами.
— «Реве та стогне Дніпр широкий...» із раніше написаного триптиха я поставив на початку циклу, — розповів Валентин СИЛЬВЕСТРОВ, — щоб підкреслити, який час ми зараз проживаємо, і передати гнівний настрій українського народу проти кремлівських окупантів. До циклу входять елегія «Минають дні, минають ночі...», пастораль «Садок вишневий коло хати», псалом «Все упованіє моє...» і вечірня пісня «Зоре моя вечірняя». Чому в такому поєднанні — сумна елегія, світла пастораль? Шевченко, звичайно, борець за свободу, у нього навіть богоборчі вірші є, хоча він був глибоко віруючою людиною. Але його хвилювали не лише соціальні проблеми — ніжний, тонкий лірик, він проймався найважливішим питанням світогляду: як людині жити на цьому світі. І фрагмент із поеми «Марія» — це справжня молитва, в якій поет сподівається на милосердя Божої Матері і дає їй обіцянку: «А я, незлобний, воспою, як процветуть убогі села...».
Квітучі дерева з’єднали першу і другу частину концерту: співачка Інна Галатенко і піаніст Олег Безбородько, виконуючи пісні на вірші класиків світової поезії, почали виступ з пасторалі «Садок вишневий...», і той самий текст, що надихнув композитора на нову мелодію, у сольному виконанні прозвучав зворушливо і ніжно. У чудовому тембрі сопрано Інни Галатенко відкривається стільки відтінків кришталевої чистоти, що ліричні шедеври Тараса Шевченка, Павла Тичини, Лесі Українки, Пауля Целана, Афанасія Фета, Михайла Лермонтова знов знаходять живу душу на момент співу. А партія Олега Безбородько — це не акомпанемент у звичайному розумінні, а постійний взаємозв’язок, коли в діалозі голосу і рояля одна мелодія переходить в іншу, й у фіналі кінець фрази співачки неначе «доспівує» піаніст, продовжуючи її соло. Дуету вдалося передати ту неймовірну експресію, яка таїться в тихій музиці Сильвестрова, як дзвінка струна сенсу.
Концерт є спільним проектом організатора фестивалю — Музичного Агентства «Ухо» і видавництва «Дух і Літера». Костянтин Сигов, директор видавництва, розповів про нове видання українського перекладу книги «Зустрічі з Валентином Сильвестровим» з диском «Багателі», який додається (21 диск останнього десятиліття — в одному DVD), у виконанні композитора. І рекомендував гостя вечора — Жоржа Нива (Швейцарія), видатного славіста, історика літератури, почесного професора багатьох європейських університетів. До Києва вчений приїхав для участі в науковому семінарі «Опір комуністичному режиму: досвід дисидентства» проекту «Європейський форум» Дипломатичної Академії України і видавництва «Дух і Літера», взяв участь у круглому столі на тему «Література і кордони» в рамках «Книжкового Арсеналу», а потім виступив з лекцією в Харкові. Після концерту Жорж Нива сказав, що був щасливий почути музику Валентина Сильвестрова і подякував за дуже високий рівень виконання.
До речі, у Великому залі Московської консерваторії мала відбутися прем’єра Восьмої симфонії Валентина Сильвестрова під керуванням відомого диригента Володимира Юровського, але після анексії Криму Валентин Васильович відмовився від виконання своєї музики в Росії і скасував запланований концерт. Так маестро — своєю музикою і вчинками — вчить нас безстрашності. А ще, кажучи словами Тараса Шевченка, «серцем жити і людей любити».
Автор: Ольга Савицька
Колективи: Муніципальний камерний хор "Київ"
Виконавці: Інна Галатенко, Олег Безбородько
Диригенти: Микола Гобдич
Композитори:Валентин Сильвестров
Джерело: Газета "День"
|